Мета роботи - вивчити особливості перебігу бактеріального кератиту (ВК) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу. Аналіз здійснювався на основі даних обстеження 15 хворих на ЦД 1-го типу та БК та 20 хворих на БК без ЦД, які становили групу порівняння. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали бактеріологічне дослідження, флюоресцеїновий тест, безконтактне дослідження чутливості рогівки. Усім хворим проводили лікування інстиляціями антибіотика офлоксацину та стандартну протизапальну терапію. Спостереження здійснювали на 1-шу, 3-тю, 7-му, 10, 14, 18-ту та 22-гу добу. У всіх хворих на БК та ЦД реепітелізація та зникнення інфільтрації рогівки сталися на 4 дні, а зникнення гіперемії кон'юнктиви та набряку рогівки - на 8 днів пізніше, ніж у хворих на БК без ЦД. Серед хворих на ЦД БК призвів до стійкого помутніння рогівки периферичної локалізації в 13,3 % хворих. У всі терміни спостереження поріг середньої чутливості рогівки у хворих на БК та ЦД перевищував показник хворих на БК без ЦД: під час 1-го візиту - на 17,7 %, на 3-й день - на 20,9 %, на 7-й день - на 28,8 %, на 10-й день - на 32,7 %, на 14-й день - на 37,7 %, на 18-й день - на 35,4 %, на 22-й день - на 30,6 % (p << 0,05). Висновки: у хворих на ЦД із БК відмічено діабетичну нейропатію рогівки, що проявляється порушенням функції корнеальних нервових волокон за рахунок зниження чутливості рогівки та є локальним проявом системної діабетичної полінейропатії. На фоні діабетичної нейропатії рогівки у хворих на ЦД відмічаються підвищення тяжкості перебігу БК, подовження тривалості захворювання та погіршення наслідків.Мета роботи - вивчити особливості перебігу бактеріального кератиту (ВК) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу. Аналіз здійснювався на основі даних обстеження 15 хворих на ЦД 1-го типу та БК та 20 хворих на БК без ЦД, які становили групу порівняння. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали бактеріологічне дослідження, флюоресцеїновий тест, безконтактне дослідження чутливості рогівки. Усім хворим проводили лікування інстиляціями антибіотика офлоксацину та стандартну протизапальну терапію. Спостереження здійснювали на 1-шу, 3-тю, 7-му, 10, 14, 18-ту та 22-гу добу. У всіх хворих на БК та ЦД реепітелізація та зникнення інфільтрації рогівки сталися на 4 дні, а зникнення гіперемії кон'юнктиви та набряку рогівки - на 8 днів пізніше, ніж у хворих на БК без ЦД. Серед хворих на ЦД БК призвів до стійкого помутніння рогівки периферичної локалізації в 13,3 % хворих. У всі терміни спостереження поріг середньої чутливості рогівки у хворих на БК та ЦД перевищував показник хворих на БК без ЦД: під час 1-го візиту - на 17,7 %, на 3-й день - на 20,9 %, на 7-й день - на 28,8 %, на 10-й день - на 32,7 %, на 14-й день - на 37,7 %, на 18-й день - на 35,4 %, на 22-й день - на 30,6 % (p << 0,05). Висновки: у хворих на ЦД із БК відмічено діабетичну нейропатію рогівки, що проявляється порушенням функції корнеальних нервових волокон за рахунок зниження чутливості рогівки та є локальним проявом системної діабетичної полінейропатії. На фоні діабетичної нейропатії рогівки у хворих на ЦД відмічаються підвищення тяжкості перебігу БК, подовження тривалості захворювання та погіршення наслідків.

  Повний текст PDF - 253.727 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"