Обгрунтовано авторське визначення сутності економічної категорії "розвиток дослідницького університету" як перехід системи господарювання дослідницького університету в новий стан під впливом незворотних, спрямованих і закономірних змін техніки та технології організації навчальної та наукової діяльності. Це дало змогу висунути та обгрунтувати гіпотезу про те, що найбільшу ефективність розвитку здійснює стратегія вдосконалення пріоритетних потенціалів та сфер дослідницького університету за рахунок додаткового синергічного ефекту. Також введено нову управлінську категорію - "стратегічне управління розвитком дослідницького університету" - і запропоновано її авторське визначення як процесу формування та реалізації стратегічних цілей і програм для забезпечення переходу дослідницького університету в нову якість, як спосіб реагування на виклики у внутрішньому та зовнішньому середовищі заради досягнення генеральної місії установи. Дана модель дозволяє забезпечити реалізацію процесу стратегічного управління та комплексно розвиває перспективні потенціали та сфери діяльності дослідницького університету. Даний процес охарактеризовано у вигляді шести основних етапів, що базуються на зміні системи управління дослідницького університету в точці біфуркації, коли вже стара система дослідницького університету втрачає домінуючу роль під впливом нових атракторів, які приводять систему в новий стан якісних змін.

  Повний текст PDF - 252.291 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"