Проаналізовано особливості теоретико-методичних і науково-прикладних аспектів формування антиінфляційної політики як складової економічної стабілізації в сучасних умовах розвитку економіки. Результати дослідження свідчать, що категорія "антиінфляційна політика" найчастіше фігурує в контексті таких категорій: інфляція, політика, державне регулювання, макроекономічна стабільність і макроекономічна політика. У результаті декомпозиції науково- методичних підходів до визначення антиінфляційної політики як економічної категорії розглянуто антиінфляційну політику як форму макроекономічної політики, функціонально спрямованої на регуляцію інфляційних процесів. Оскільки досягнення економічного зростання має у фундаменті економічну стабільність, антиінфляційна політика повинна розглядатися як невід'ємний елемент стійкого прогресу на шляху трансформацій, тобто антиінфляційна політика є стабілізаційним заходом на макроекономічному рівні. Ретроспективний аналіз інструментів досягнення цінової стабільності свідчить, що найбільш поширеним і результативним інструментом регуляції обмінного курсу виступають валютні інтервенції. Стосовно регуляції споживчих цін можна відмітити систематичне застосування інструментів підтримки валютного курсу, виважену зміну цін на тарифи та послуги, що регулюються адміністрацією.

  Повний текст PDF - 322.298 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"