Мета роботи - оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему "Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація" Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником, що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки - 120 (72,7 %), глибини компресій грудної клітки - 147 (89,1 %), співвідношення частоти компресій і частоти дихання без протекції дихальних шляхів - 123 (74,5 %), початкової дози адреналіну - 138 (83,6 %), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії - 121 (73,3 %). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз - 84 (51 %), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта - 86 (52,1 %), початкової дози аміодарону - 79 (47,8 %), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР - 73 (44,3 %). Менше третини лікарів - 38 (23 %) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночкової тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40 % та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років і старше 60 років (p = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (p = 0,001). Висновки: установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4 - 6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. Найбільші труднощі виникають у лікарів під час вибору відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.

  Повний текст PDF - 968.644 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"