Із використанням двох різних процедур екстракції одержано 8 етанольних екстрактів із листя рослин Magnolia x soulangeana Soul.-Bod., Magnolia kobus і двох зразків Camellia japonica L. За допомогою високоефективної рідинної хроматографії, методу Фоліна - Чокальтеу і DPPH тесту вивчено склад та антиоксидантні властивості (АОВ) одержаних екстрактів. Показано, що основними складовими екстрактів магнолій є глікозиди кверцетину та похідні оксикоричних кислот, тоді як у екстрактах камелій переважають катехіни та похідні оксибензойних кислот. Склад екстрактів залежить не тільки від виду рослини, а й від способу екстрагування; загалом, екстракти, одержані за температури 60 <^>oC і під дією ультразвуку, мають більший вміст поліфенолів, ніж екстракти, отримані кип'ятінням рослинного матеріалу у 70 %-му етанолі за ~ 85 <^>oC; загальна кількість фенольних сполук у екстрактах змінювалась у діапазоні 50 - 150 мг/л. Виявлено, що, попри значну різницю у вмісті фенолів, усі екстракти мають дуже високу антиоксидантну активність як у тесті Фоліна - Чокальтеу, так і в реакції з DPPH радикалами. Показано, що екстракти мають загальний фенольний індекс 1,5 - 7,5, а протягом 30 хв реакції сім із восьми екстрактів інгібують понад 50 % радикалів DPPH навіть після розведення у 10 разів. Екстракт камелії з найвищими АОВ протестовано як добавку до біодизелю, що має запобігти його окисненню під час зберігання. Стабільність біодизелю, одержаного з Camelina sativa (L.) Crantz, досліджено за прискореною процедурою за 43 <^>oC протягом чотирьох тижнів, критерієм окиснення біопалива слугувало його кислотне число. Попередні результати показали, що екстракт камелії може бути ефективним антиоксидантним агентом - запобіжником окиснення біодизелю.

  Повний текст PDF - 510.347 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"