Глобалізація як фоновий чинник зовнішнього впливу в переході від модерну до постмодерну

Гугнін, Е. А.

Мета дослідження - побудова описової характеристики глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств, які є культурними лідерами щодо суспільств, які є об'єктами зовнішнього впливу. Дослідження базується на використанні загальнонаукових методів пізнання соціальних явищ і процесів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, типологізації, екстраполяції, операціоналізації, інтерпретації, абстрагування, узагальнення, а також методів логіко-історичного, системного, порівняльного та структурно-функціонального аналізу). За допомогою логіко-історичного методу досліджено характеристику глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств; методу типологічного аналізу і проаналізовано ознаки культурно-стандартизаційних чинників глобалістичного лідерства. Визначено, що поглиблення постмодерністської деконструкції включає, перш за все, створення нестабільних держав із нестабільними культурними системами. У структуруванні соціального порядку глобалістичні актори пропонують перепідпорядкування культурних систем екстернальним суб'єктам та остаточне розмивання культурної статики на користь безсуб'єктної культурної динаміки. Відзначено, що соціальна статика, якою є культурний порядок, тримається на суб'єктності, тоді як постмодерн поширює уявлення про безсуб'єктну динаміку. Це означає зміщення дослідницьких акцентів із структур на процеси та "потоки" спонтанного культуротворення. Визначено, що така парадигма надає можливість розмивати авторство відповідних культурних впливів та зняти всілякі обмеження у сфері цензурування та фільтрації культурних сенсів. Зрозуміло, що потокова та процесуально-безсуб'єктна картина культурного й соціального світу зазнає спрямованого поширення в тих суспільствах, які стають мішенями неоколонізації та інфільтрування агентів зовнішнього впливу.Побудовано описову характеристику глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств, які є культурними лідерами, щодо суспільств, які є об'єктами зовнішнього впливу. Побудову здійснено завдяки визначенню культурно-стандартизаційних чинників глобалістичного лідерства та наслідків глобалістичних культурних проєктів для нестійких суспільств. Практичне значення одержаних результатів полягає в збагаченні української соціології теоретичним і методичним обгрунтуванням терміна "глобалізація" як фонового чинника зовнішнього впливу в період модерну та постмодерну.


	Наукова періодика України		Держава та регіони