Вивчено процеси урегулювання правового статусу іммігрантів в Україні у період до повномасштабного нападу РФ. Мета статті - виявлення проблем та механізмів урегулювання правового статусу цієї групи осіб. Новизна статті полягає у концептуалізації шаблонів урегулювання правового статусу іммігрантів. У процесі роботи над статтею використано методи опитування, напівструктурованих інтерв'ю, включеного спостереження, фокус-груп, самореєстрації. Емпіричні дані для написання статті отримані у дослідженні "Мігранти з неврегульованим статусом в Україні", проведеного в межах фінансованого ЄС та реалізованого Міжнародною організацією з міграцій (МОМ) проєкту "Підтримка управління міграцією і притулком в Україні" (IMMIS). Опитування проводилось серед експертів (лідерів імміграційних громад, державних службовців, представників неурядових і міжнародних організацій, які опікуються проблемами мігрантів) та іммігрантів. Критеріями відбору для іммігрантів були відсутність українського громадянства, безперервне перебування в Україні протягом щонайменше двох місяців і досягнення повноліття. Встановлено два шляхи потрапляння іммігрантів у неурегульоване становище: порушення правил в'їзду в Україну та перевищення строку перебування, визначеного візою чи іншим документом. Емпірично доведено поширеність досвіду, принаймні тимчасового, відсутності належного правового статусу поміж іммігрантів. Так, понад третина (38,6 %) опитаних іммігрантів, які на момент інтерв'ю мали необхідні для перебування в Україні документи, зізналися, що у минулому перебували певний час у неурегульованому правовому статусі. Така ситуація мала місце у представників різних статевих, вікових та освітніх груп. Ключовою інституцією з урегулювання правового статусу іноземців в Україні є Державна міграційна служба (ДМС). Дослідження виявило декілька сценаріїв контактування з міграційною службою у процесі отримання документів. Трохи більше половини опитаних зверталися до ДМС самостійно, інші - користувалися допомогою посередників. Найчастіше опитані співпрацювали з представниками міжнародних і неурядових організацій (УВКБ ООН, "Право на захист", "Хіас", "Рокада"). Окремих осіб до міграційної служби направили знайомі українці або співвітчизники. Повоєнне відродження України повинно включати модернізацію діяльності ДМС з метою вдосконалення практики урегулювання правового статусу іноземців.

  Повний текст PDF - 207.054 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"