Мета роботи - уточнення критерії в прогнозу результатів хірургічного лікування хворих з внутрішньомозковими інсульт-гематомами (ВМГ). У 2013 - 2018 рр. у Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, 8-й міській клінічній лікарні м. Львова та Червоноградській центральній міській лікарні видалення ВМГ методом краніотомії або краніектомії з енцефалотомією проведено 69 хворим. Проаналізовано результати інструментального (комп'ютерна томографія (КТ), церебральна ангіографія) і клінічного (неврологічний статус до і після хірургічного втручання) обстеження прооперованих пацієнтів із використанням шкал ком Глазго, Functional Outcomein Patientswith Primary Intracerebral Hemorrhage (FUNC), Intra cerebral Hemorrhage Score (ICH). Визначали такі параметри, як термін проведення і вид операції, об'єм та локалізація ВМГ, рівень свідомості, неврологічний дефіцит при госпіталізації та на момент хірургічного втручання. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від ступеня дислокації серединних структур головного мозку на комп'ютерних томограмах, отриманих при госпіталізації: 1-ша група (n = 18) - <$E symbol Г~5> мм, 2-га група (n = 51) - >> 5 мм. Серед пацієнтів переважали чоловіки (47 (68,1 %)). Померло 29 (42,0 %) пацієнтів. За віком розподіл був таким: 25 - 44 роки - 9 (13,1 %) пацієнтів, 45 - 60 років - 36 (52,2 %), 60 - 75 років - 21 (30,4 %), 75 - 90 років - 3 (4,3 %). Субкортикальні внутрішньомозкові крововиливи виявлено у 36 (52,2 %) випадках, путаменальні (латеральні) - у 27 (39,1 %), мозочкові - у 6 (8,7 %). Проведено лікування ВМГ здебільшого методом краніектомії з енцефалотомією. При виборі тактики і терміну виконання хірургічного втручання враховували дані КТ головного мозку (ступінь дислокації серединних структур). За допомогою шкал FUNC та ICH проаналізовано прогностичне відновлення та одужання прооперованих пацієнтів. Пацієнти 2-ї групи були прооперовані на 12,2 год раніше, ніж хворі 1-ї групи. Очікувальна тактика, а саме відтермінування хірургічного втручання до погіршення стану (за неврологічним статусом, дислокацією серединних структур, об'ємом ВМГ), у 2-й групі погіршила 90-денну функціональну незалежність, але не вплинула на ймовірність 30-денної смертності пацієнтів. Висновки: радикальна хірургія методом краніектомії з енцефалотомією є методом вибору хірургічного лікування ВМГ. Своєчасна інструментальна діагностика та правильний вибір тактики лікування дають змогу поліпшити функціональне відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді.Мета роботи - уточнення критерії в прогнозу результатів хірургічного лікування хворих з внутрішньомозковими інсульт-гематомами (ВМГ). У 2013 - 2018 рр. у Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, 8-й міській клінічній лікарні м. Львова та Червоноградській центральній міській лікарні видалення ВМГ методом краніотомії або краніектомії з енцефалотомією проведено 69 хворим. Проаналізовано результати інструментального (комп'ютерна томографія (КТ), церебральна ангіографія) і клінічного (неврологічний статус до і після хірургічного втручання) обстеження прооперованих пацієнтів із використанням шкал ком Глазго, Functional Outcomein Patientswith Primary Intracerebral Hemorrhage (FUNC), Intra cerebral Hemorrhage Score (ICH). Визначали такі параметри, як термін проведення і вид операції, об'єм та локалізація ВМГ, рівень свідомості, неврологічний дефіцит при госпіталізації та на момент хірургічного втручання. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від ступеня дислокації серединних структур головного мозку на комп'ютерних томограмах, отриманих при госпіталізації: 1-ша група (n = 18) - <$E symbol Г~5> мм, 2-га група (n = 51) - >> 5 мм. Серед пацієнтів переважали чоловіки (47 (68,1 %)). Померло 29 (42,0 %) пацієнтів. За віком розподіл був таким: 25 - 44 роки - 9 (13,1 %) пацієнтів, 45 - 60 років - 36 (52,2 %), 60 - 75 років - 21 (30,4 %), 75 - 90 років - 3 (4,3 %). Субкортикальні внутрішньомозкові крововиливи виявлено у 36 (52,2 %) випадках, путаменальні (латеральні) - у 27 (39,1 %), мозочкові - у 6 (8,7 %). Проведено лікування ВМГ здебільшого методом краніектомії з енцефалотомією. При виборі тактики і терміну виконання хірургічного втручання враховували дані КТ головного мозку (ступінь дислокації серединних структур). За допомогою шкал FUNC та ICH проаналізовано прогностичне відновлення та одужання прооперованих пацієнтів. Пацієнти 2-ї групи були прооперовані на 12,2 год раніше, ніж хворі 1-ї групи. Очікувальна тактика, а саме відтермінування хірургічного втручання до погіршення стану (за неврологічним статусом, дислокацією серединних структур, об'ємом ВМГ), у 2-й групі погіршила 90-денну функціональну незалежність, але не вплинула на ймовірність 30-денної смертності пацієнтів. Висновки: радикальна хірургія методом краніектомії з енцефалотомією є методом вибору хірургічного лікування ВМГ. Своєчасна інструментальна діагностика та правильний вибір тактики лікування дають змогу поліпшити функціональне відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді.

  Повний текст PDF - 329.19 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"