Наукова періодика України | Фізико-математична освіта | ||
Друшляк М. Г. Формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики: пізнавальний критерій / М. Г. Друшляк // Фізико-математична освіта. - 2021. - Вип. 3. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2021_3_10 В умовах зростання обсягів навчального контенту та збільшення ролі візуалізації в освітньому процесі володіння уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати наданий наочно навчальний матеріал підвищують конкурентоздатність учителів на ринку праці, тобто затребуваними стають вчителі зі сформованою візуально-інформаційною культурою. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використано методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичні методи: критерій Пірсона; t-критерій Стьюдента. Пізнавальний критерій характеризується наявністю предметних, методичних, психологічних і технологічних знань щодо візуалізації та діджіталізації освіти. Показниками пізнавального критерію є: ступінь інформованості про наявність засобів комп'ютерної візуалізації та можливість їх використання в освітньому процесі; наявність системи знань в галузі візуалізації інформації та основ когнітивно-візуальних технологій, про класифікацію спеціальних програмних засобів предметного спрямування, про засоби комп'ютерної візуалізації, про можливості використання засобів комп'ютерної візуалізації з урахуванням навчальної мети, обраних форм і методів навчання, про психологічні та вікові особливості сприймання навчального контенту, про структурування навчального контенту; рівень розвитку візуального мислення. Статистичні розрахунки підтвердили, що експериментальні групи ЕГ1, ЕГ2 і контрольна група мають статистично різні середні на рівні значущості 0,05. Зроблено висновки, що позитивну динаміку зрушень за показниками пізнавального критерію сформованості візуально-інформаційної культури неможливо було б забезпечити у межах традиційного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики, це засвідчуює ефективність впровадження авторської педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, що реалізується шляхом корекції змісту підготовки майбутніх учителів (упровадження спецкурсів, поглиблення змісту професійно-спрямованих дисциплін), активного залучення студентів до науково-дослідної роботи (збільшення кількості курсових робіт із проблем когнітивної візуалізації, участь у студентських наукових конференціях), використання неформальної освіти (участь у тренінгах, майстер-класах, вебінарах).Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, у структурі якої з необхідністю виділяємо рефлексивний компонент, що характеризується здатністю до аналізу, прогнозування та рефлексії власної професійної діяльності з візуалізації навчального матеріалу з використанням засобів комп'ютерної візуалізації, яка забезпечує професійний саморозвиток і самовдосконалення. Досліджено наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети використано методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичний метод - t-критерій Стьюдента. Для визначення рівня сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики виокремлено серед іншого рефлексивно-оцінювальний критерії, який характеризується здатністю до самоаналізу, оцінювання та рефлексивної інтерпретації результатів власної професійної діяльності щодо впровадження засобів комп'ютерної візуалізації в освітній процес. Статистичні розрахунки за показниками рефлексивно-оцінювального критерію (критичне ставлення до обраного засобу комп'ютерної візуалізації, до обраної технології візуалізації навчального контенту, усвідомлення типових помилок при впровадженні інформаційних технологій у освітній процес (Р1 "Здатність до самоаналізу"); потреба у самовдосконаленні, в оновленні та поповненні власних знань, умінь та навичок у галузі інформатико-математичних дисциплін і цифрових технологій (Р2 "Здатність до самовдосконалення") підтвердили статистичну відмінність обраних сукупностей: по кожній парі сукупностей ЕГ1 - КГ і ЕГ2 - КГ по кожному показнику отримано |t Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Друшляк М. Г. Формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики: пізнавальний критерій / М. Г. Друшляк // Фізико-математична освіта. - 2021. - Вип. 3. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2021_3_10.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |