Розкрито теоретичні засади соціального капіталу. Проведено аналіз структури соціального капіталу. Визначено, що саме довіра є головним елементом, який забезпечує цілісність усіх складових структури соціального капіталу та єднає окремі індивідуальні капітали людей на рівні трудових колективів, громадських рухів, національних і державних співтовариств. Показником зрілості соціального капіталу є рівень довіри. Розкрито підходи щодо трактування сутності соціального капіталу та доведено, що його формування відбувається тривалий період, має національні особливості та може стимулювати розвиток соціально-економічних процесів й сприяти реалізації найважливіших цілей суспільства. Зазначено, що результатами процесу накопичення соціального капіталу є розвинена громадська свідомість. Центрами накопичення соціального капіталу є громадські організації та об'єднання, партії та рухи, релігійні конфесії та громади, публічно-приватні партнерства, програми спрямовані на розвиток родинних цінностей та норм, позитивних моделей поведінки людини. Доведено, що соціальний капітал може здійснювати негативний вплив на розвиток економіки та суспільства. Доведено, що джерелом соціального капіталу є також глобалізація. Розкрито роль та значення держави для розвитку соціального капіталу в суспільстві. Розкрито чинники і особливості розвитку соціального капіталу в пострадянських країнах та значення неформальних інститутів. Обгрунтовано, що українське суспільство відзначається низькими ресурсами соціального капіталу.

  Повний текст PDF - 92.26 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"