Мета роботи - оцінка газосланцевого потенціалу порід на основі експериментальних досліджень зразків керна та визначення термобаричних умов, найсприятливіших для виділення газоподібних вуглеводнів із порід. Дослідження молекулярної структури та фізико-хімічних властивостей в органічній складовій сланцевих зразків виконано за допомогою методів електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) та інфрачервоної спектроскопії (ІЧ). Як доповнення до основних методів дослідження використано результати рентгенофлуоресцентного аналізу. Проведено комплексний аналіз результатів лабораторних досліджень і наявних геолого-петрофізичних і геохімічних даних. Підтверджено, що метан у сланцях так само, як і у вугленосних відкладах, генетично пов'язаний саме з вуглефікованою органічною речовиною. Тобто, газоносність сланцевих порід головно формується під час перетворень у вуглефікованій органічній речовині, яка в сланцях перебуває в розсіяному стані. Доведено, що газоносність сланцевих порід залежить від термобаричних умов, у яких розташована органічна складова сланців і від кількості та стану останньої. Встановлено, що органічні сполуки в одержаних зразках керну (свердловина 1-Ліщинська) фіксуються у незначних кількостях внаслідок деструктивних трансформацій речовини з втратою летких продуктів розпаду, що відбулися під час катагенетичних перетворень вуглефікованої органіки. Вперше оцінено потенційну газоносність сланцевих порід відкладів силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи шляхом визначення їх метаногенераційного потенціалу та сорбційних властивостей із використанням методів ЕПР- та ІЧ-спектроскопії. Показано, що їх органічна речовина має порівняно низькі сорбційні властивості та її метаногенеративний потенціал є незначним.

  Повний текст PDF - 453.635 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"