Використання ПВП - пиловугільного палива в металургії та на ГЗК України

Гарбер, В.; Головань, В.

Мета дослідження - оцінка можливості застосування використання вугільних технологій на основі відпрацьованих металургами технічних рішень щодо заміни газу вугіллям. Дослідження способів приготування та спалювання пиловугільного палива залежно від властивостей вугілля та технологічного процесу. Наукова новизна результатів дослідження полягає в визначенні основних показників процесу сушіння та спікання металургійних продуктів з використанням вугільного палива залежно від типу та теплової потужності основного технологічного апарату, марки використовуваного вугілля, умов складування та подачі вугілля на помел, що дозволяє значно знизити вартість палива, забезпечити більш рівний діапазон регулювання обладнання та підвищення теплового ККД процесу. Практична значущість отриманих результатів технології спалювання вугільного пилу ПВП на підприємствах металургії та ГЗК України дозволяють знизити витрати на паливо у 3 - 5 разів, забезпечити паливну незалежність країни від зовнішніх постачальників. Встановлено, що приготування та спалювання вугільного пилу (ПВП) підбирається залежно від типу та теплової потужності основного технологічного апарату, властивостей використовуваного вугілля, умов складування та подачі вугілля на помел. Визначено, що помольна система прямого або напівпрямого вдування розробляється спільно з пиловугільним пальником з діапазоном регулювання продуктивності від 1:3 - до 1:10. При залишку ПВП на ситі 90 мікрон = 0,5 х (зміст летких у вугіллі) витрата електроенергії на помел становитиме 12 - 20 кВт на 1 т ПВП. При вологості палива до 30 % початкова температура сушильного агента вибирається в межах 200 - 350 <$E symbol Р>С, а при вологості 30 - 40 % - верхню межу температур піднімають до 600 <$E symbol Р>С (за наявності перед млином передвключених підсушуючих пристроїв).


	Наукова періодика України		Гірничий вісник