Вибір кобальту як об'єкта дослідження пояснюється тим, що він характеризується низькою температурою поліморфного перетворення. Це надає змогу використовувати його як модельний матеріал для вивчення впливу розмірів кристалітів на характер цих переходів та фазовий склад. Наноструктуровані зразки кобальту було одержано за методом інтенсивної пластичної деформації розтягування. Високий квазі-гідростатичний тиск у робочій зоні до 8 ГПа був створений на установці Бріджмана на ковадлі. Ковадлу виготовляли з карбіду вольфраму. Метод надає змогу одержати зразки високої чистоти без пор і домішок. Рентгенівські дифракційні дослідження проводилися на дифрактометрі DRON-7 з кобальтовим випромінюванням. Рентгенологічний аналіз проводили за методом Брегга - Брентано. Для проведення фазового аналізу використовували лінії <$EK sub alpha> за кроку сканування 0,04 градуса, а у разі аналізу профілю дифракційних ліній та визначення їх ширини - за 0,01 градуса. Абсолютна похибка вимірювання кутових положень дифракційних максимумів не перевищувала <$Esymbol С~0,020>. Розмір нанокристалітів кобальту сягав близько 25 - 50 нм. Встановлено, що за низькотемпературного відпалу відбувається відновлення в структурі кобальту. Відпал вище <$E300~symbol Р roman C> призводить до перекристалізації його структури. Нанокристалічний кобальт, одержаний за інтенсивної пластичної деформації розтягування після нагрівання вище температури фазового переходу й охолодження нижче цієї температури, зберігає високотемпературну структуру fcc. Показано, що характер затримки переходу fcc-hcp може бути пов'язаний зі зміною розміру та напруженого стану кристалітів, що утворюють нанокристалічний кобальт.

  Повний текст PDF - 621.346 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"