Мета дослідження - розробка нового підходу до конструювання (1,3-тіазолідин-2-іліден)кетонів та розширення їх синтетичного потенціалу як зручних структурних блоків у реакціях [3 + 2]- та [3 + 3]-циклізації. Показано, що електрофільна внутрішньомолекулярна циклізація (ЕВЦ) N-алілтіоамідів <$Ebeta>-кетокислот, ініційована фосфорною кислотою або йодом, є зручним методом синтезу нових (5-метил- та 5-йодометил-1,3-тіазолідин-2-іліден)кетонів. Їх циклізацією із малеїновим ангідридом одержано похідні 2,3-дигідропіроло[2,1-b][1,3]тіазолу. Взаємодія з метиловими естерами ацетиленмоно- та дикарбонової кислот за схемою [3 + 3]-циклоконденсації призводить до анелювання піридинового ядра та одержання функціональних похідних [1,3]тіазоло[3,2-a]піридину. Дією на N-алілтіоаміди фосфорної кислоти або йоду в хлороформі синтезовано (5-метил- та 5-йодометил-1,3-тіазолідин-2-іліден)кетони, які реагують із малеїновим ангідридом, метилацетиленкарбоксилатом або диметилацетилендикарбоксилатом з утворенням похідних 2,3-дигідропіроло[2,1-b][1,3]тіазол-5(6H)-ону та 2,3-дигідро-5H-[1,3]тіазоло[3,2-a]піридину. Висновки: розроблено зручний метод одержання [5-метил- та 5-йодометил-1,3-тіазолідин-2-іліден]кетонів, що грунтується на ЕВЦ N-алілтіоамідів <$Ebeta>-кетокислот під дією фосфорної кислоти та йоду. Синтезовані (1,3-тіазолідин-2-іліден)кетони можуть бути використані в реакціях циклізації, які призводять до функціональних похідних піроло[2,1-b][1,3]тіазолу та [1,3]тіазоло[3,2-a]піридину.

  Повний текст PDF - 621.948 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"