Мета дослідження - визначення поширеності вторинного гіперпаратиреозу на тлі дефіциту вітаміну D серед пацієнтів ендокринологічного профілю. Ретроспективно проведено аналіз медичної документації 220 пацієнтів з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу та патологією щитоподібної залози в стані еутиреозу. Не включали дані пацієнтів з патологією паращитоподібних залоз в анамнезі, гіпотиреозом та тиреотоксикозом, патологією нирок, печінки, синдромом мальабсорбції, а також тих, хто приймав препарати, що впливають на кальцієвий обмін. До групи контролю увійшли 19 соматично здорових пацієнтів з нормальними рівнями паратгормону та 25(OH)D. Дефіцит вітаміну D реєстрували, якщо рівень в крові 25(OH)D був меншим за 30 нг/мл. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою параметричних методів порівняння за Фішером - Стьюдентом. Середній вік пацієнтів становив <$E53,16~symbol С~14,28> року, з них 195 жінок і 25 чоловіків. Середній вік жінок становив <$E53,9~symbol С~13,9> (22 - 80) року, чоловіків - <$E47,46~symbol С~15,67> (23 - 67) року. Дефіцит вітаміну D виявлено у 201 випадку (91,36 %). Рівень 25(OH)D << 20 нг/мл мали 132 пацієнта, в межах 20,1 - 30 нг/мл - 69 пацієнтів, >> 30 нг/мл - 19 пацієнтів. Рівень 25(OH)D у крові жінок становив <$E19,2~symbol С~9,73> (3 - 62,53) нг/мл, чоловіків - <$E17,57~symbol С~9,93> (7,08 - 30,5) нг/мл. Пацієнтів з виявленим дефіцитом вітаміну D було розподілено на 2 групи залежно від рівня паратгормону: I основна (n = 184) з виявленим гіперпаратиреозом (ПТГ >> 65 пг/мл), II основна (n = 17) без гіперпаратиреозу. Між рівнями паратгормону та 25(OH)D в крові обстежених основних та контрольної груп відмічено негативний достовірний кореляційний зв'язок. У 8,5 % пацієнтів (n = 17) на тлі дефіциту 25(OH)D гіперпаратиреоз був відсутнім. Серед жінок спостерігалася тенденція до більш низького рівня вітаміну D у віковій групі старше 50 років, що може бути відображенням впливу зниженого рівня естрогенів. Аналіз у вікових підгрупах чоловіків продемонстрував нижчі рівні 25(OH)D у молодших чоловіків, що можливо пов'язано зі способом життя (інсоляція, харчування) та потребує додаткового вивчення. Висновки: дефіцит вітаміну D зустрічався у пацієнтів ендокринологічного профілю з частотою 91,4 %. Вторинний гіперпаратиреоз на тлі дефіциту вітаміну D спостерігається у 91,5 % пацієнтів ендокринологічного профілю. Виявлено негативний достовірний кореляційний зв'язок між вмістом вітаміну D та паратгормоном сироватки крові. Рівень паратгормону залежав від ступеня тяжкості дефіциту вітаміну D. Паратгормон залишається в нормальних референтних межах у 8,46 % пацієнтів із дефіцитом вітаміну D, що потребує дослідження інших факторів впливу на систему кальцій-фосфорного гомеостазу.

  Повний текст PDF - 392.183 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"