Сьогодні тривалість життя хворих на цукровий діабет (ЦД) зросла у декілька разів. Та одночасно зі збільшенням тривалості життя хворих на ЦД загострилась проблема судинних ускладнень. Оскільки ендотеліальна дисфункція призводить до виникнення діабетичної нефропатії (ДН), активації пресорних компонентів ренін-ангіотензинової системи (РАС), наростання важкості артеріальної гіпертензії (АГ) з ремоделюванням усієї судинної системи організму. Мета роботи - визначити вплив мельдонію на обмін оксиду азоту (NO) та кардіальну гемодинаміку хворих на ДН із базисним органопротекторним лікуванням. Обстежено 360 хворих на ЦД з ДН I - IV стадії за класифікацією С. E. Mogensen (1983), середній вік хворих 58,6 +- 6,1 року, група порівняння - 80 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II - III ст. відповідного віку, контрольна група - 20 практично здорових людей віком (26,2 +- 3,4) року. Визначено стан обміну окису азоту та проведено спостереження кардіальної гемодинаміки. Лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального фермена (ІАПФ) (лізиноприл 10,0 - 20,0 мг на добу) та антагоністами кальцію (АК) (лерканідипін 10,0 - 20,0 мг на добу) отримували 146 хворих. Комбіноване лікування ІАПФ, АК та препаратом мельдонію Мілдракор отримували 68 хворих. Мельдоній призначали внутрішньовенно по 10,0 мл упродовж 10 діб, далі перорально по 1000,0 мі на добу впродовж місяця. У хворих на ЦД із ДН з прогресуванням ендотеліальної дисфункції виникає "діабетичне серце", що характеризується насамперед діастолічною дисфункцією міокарда. Ці зміни відбуваються за наявності проліферативних процесів та фіброзу міокарда. У хворих на ДН, розпочинаючи з III стадії, спостерігається порушення систолічної функції серця, що згодом призводить до виникнення серцевої недостатності. Препарати базисного лікування (ІАПФ та АК) позитивно діють як на прояви ендотеліальної дисфункції, так і на структуральні зміни міокарда, захищаючи його від подальшого ремоделювання. Додаткове призначення мельдонію сприяє подальшому покращенню морфологічної структури та скоротливої функції міокарда через комплексний вплив на метаболічні процеси та обмін NO. Висновки: застосування мельдонію у комбінації із базисними препаратами у пацієнтів з ДН покращує морфологічну структуру та скоротливу функцію міокарда завдяки комплексному впливу на метаболічні процеси та обмін оксиду азоту.

  Повний текст PDF - 1.987 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"