Інтелектуальний потенціал держави забезпечується насамперед ефективною діяльністю освітніх закладів. Відповідно, духовно-збагачене освітнє середовище має забезпечувати супровід і підтримку обдарованої молоді, здійснювати проєктування та прогнозування творчого розвитку особистості. Зазначена стаття спрямована на розкриття сутності духовно-культурного середовища освітнього закладу, яке буде сприяти створенню атмосфери творчого саморозвитку учнів, їхньому самовизначенню та самореалізації в майбутній професії та житті. У контексті статті духовно збагачене освітнє середовище як комплекс практичних способів визначають як формування компетентностей, методів і технологій, що сприятимуть розвитку та формуванню професійних здібностей особистості, а освітнє середовище як соціальний інструмент - як те, за допомогою чого виховуються і реалізовуються духовно-культурні цінності та цілі розвитку суспільства. Воно постає активним стимулом культурних змін і перетворень у суспільному житті. Вивчення проблем духовності, духовного життя особистості залишається нагальним питанням для українського суспільства, оскільки більшість з-поміж сучасної молоді демонструє безініціативність та безвідповідальність, що є свідченням прогалин у цьому питанні.

  Повний текст PDF - 569.962 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"