Розглянуто проблеми формування, реалізації та зміни життєвої стратегії особистості. Виявлено систему взаємозв'язків між життєвою стратегією, життєвим стилем, життєвою перспективою. Використано ситуативний підхід та вчинкова парадигма. Сформульовано та емпірично перевірено такі припущення: на формування індивідуальної життєвої стратегії впливає соціо-культурна та професійна система переконань, індивідуально-типологічні особливості особистості та спрямованість життєвої активності людини. Зазначено, що поєднання системи життєвих диспозицій, спрямованості життєвої активності та типу екзистенційного тиску зі стабільністю або динамічністю соціального середовища визначає тип реалізації життєвої траєкторії особистості. Зауважено, що механізмом корекції власної життєвої траєкторії у ситуаціях тимчасової дезадаптації виступає вчинок самоперетворення. Виявлено суттєві відмінності в розвитку адаптивності між особами, які перебували у нестабільних (перенавчання, пошук роботи, підвищення кваліфікації) та стабільних (стабільне працевлаштування, тривале безробіття) життєвих ситуаціях. Розроблено й емпірично підтверджено типологію трансформації життєвої стратегії особистості. Виявлено чинники, що зумовлюють вибір типу зміни життєвої стратегії: індивідуально-стильові особливості, специфіка життєвих диспозицій, суб’єктивне сприйняття життєвого шляху та картини світу, стилістика автобіографічного наративу, екзистенційний тиск.

  Повний текст PDF - 354.415 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"