Мета дослідження - вивчення особливостей клінічного перебігу остеоартрозу залежно від генотипу пацієнтів за геном фарнезіл-дифосфат синтази з метою удосконалення діагностики та прогнозування. У комплексному дослідженні 96 хворих на остеоартроз (ОА) виявлено, що переважають гомозиготи AA, частота яких достовірно більш висока, ніж гетерозиготів та гомозиготів з генотипом CC (<$E53,1~symbol С~5,1> %, <$E41,7~symbol С~5,0> % та <$E5,2~symbol С~2,3> % відповідно; p << 0,05). Частота гомозиготів з генотипом AA достовірно (практично у 8 - 10 разів; p << 0,001) переважає частоту гомозиготів CC. Узагальнений індекс WOMAC у групах пацієнтів становив <$E48,8~symbol С~1,8> % та був більшим у гомозиготів AA з тенденцією до переваги у структурі тяжкості проявів скутості. Серед гомозиготів AA мають надмірну масу тіла або ожиріння <$E83,3~symbol С~4,8> %, серед гетерозиготів - <$E75,0~symbol С~6,8> %, серед гомозиготів CC - <$E80,0~symbol С~19,1> % осіб. Вміст апеліну у сироватці крові хворих на ОА залежно від індексу МТ та варіанта поліморфізму гена FDPS характеризуються тим, що за гомозиготності CC, збільшеннz маси тіла вміст апеліну зменшується, тоді як у разі гомозиготності AA - достовірно не змінюється. Взаємозв'язок між поліморфізмом гена FDPS та стадією ОА характеризувався превалюванням у гомозиготних по алелі AA більш тяжких рентгенологічних проявів деградації суглобового хряща.

  Повний текст PDF - 1.652 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"