Мета роботи - підвищити ефективність лікування пацієнтів з дефектами зубних рядів і функціональними порушеннями скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) шляхом клінічного обгрунтування застосування запропонованої шини-капи та індивідуального підходу. При обстеженні хворих з дефектами зубних рядів і функціональними розладами СНЩС вивчали стан і локалізацію дефектів зубних рядів, аналізували діагностичні моделі, застосовували рентгенологічні методи, такі як ортопантомографія й комп'ютерна томографія, а також кондилографію і 3D-сканер "3SHAPE". При виконанні даного етапу дослідження було обстежено 120 пацієнтів віком від 25 до 65-ти років. За клінічними особливостями і застосованими методами лікування хворі були розподілені на 2 групи (по 60 осіб). Запропоновано спосіб виготовлення шини-капи для лікування функціональних розладів СНЩС. Запропоноване комплексне лікування дисфункції СНЩС здійснюють поетапно, що включає діагностику оклюзійних співвідношень і вибіркове пришліфовування оклюзійних поверхонь, проведення кондилографії й застосування Aqualizer упродовж 3 - 4-х тижнів, виготовлення тимчасових протезів і шини-капи, постійне протезування естетичними конструкціями. У другій групі кількість пацієнтів з болем при рухах нижньої щелепи перед лікування становила 44, а через півроку достовірно знижувалась до 4-х пацієнтів. Кількість пацієнтів з болем при широкому відкриванні рота в 1 групі зменшувалась із 45 (77,5 %), до 11, а у 2 групі із 48 до 5 пацієнтів. Слід зазначити, що всі показники були краще у 2 групі пацієнтів, що свідчить про високу ефективність запропонованого лікування й запропонованої конструкції шини-капи. Висновки: запропонована конструкція шини-капи дає можливість індивідуалізувати її товщину в залежності від стану й положення суглобових головок, локалізації дефектів зубних рядів у дистальній чи фронтальній ділянках зубного ряду з однієї чи обох сторін, а також проводити поступове й поетапне підняття висоти прикусу та досягти естетики в бічних ділянках. Запропоноване поетапне лікування пацієнтів з функціональними розладами СНЩС включає проведення аналізу оклюзійних співвідношень і вибіркове пришліфовування твердих тканин зубів, використання Aqualizer упродовж 3 - 4-х тижнів. Наступними етапами лікування є виготовлення тимчасових незнімних конструкцій з естетичних пластмас, застосування запропонованих функціональних шин-кап упродовж 3 - 6-ти місяців і постійне протезування з використанням незнімних естетичних конструкцій (з металопластмаси, металокераміки або оксиду цирконію) та релаксаційні еластичні капи на 3 - 6 місяців для стабілізації процесу й попередження загострення синдрому дисфункції СНЩС. Після запропонованого лікування через 6 місяців установлено достовірне зменшення кількості пацієнтів з болями в ділянці СНЩС, що складало 4 пацієнти, у порівнянні із групою пацієнтів, яким проведено загальноприйняте лікування - 15 пацієнтів. Кількість пацієнтів з болем при широкому відкриванні рота в 1 групі зменшувалася із 45, до 11, а у 2 групі - із 48 до 5 пацієнтів. Клацання і хруст СНЩС перед лікуванням виявили в 1 групі у 21 пацієнта, а у 2 групі - у 18. Через 6 місяців після лікуавання цей симптом було виявлено в 9 пацієнтів 1 групи й у 3 - 2 групи, яким провендено запропоноване лікування.

  Повний текст PDF - 86.644 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"