Розглянуто коло проблем, що пов'язані з дослідженням лінгвістичного боку комунікативного феномену неправди, який, будучи не лише соціально-психологічним компонентом життєдіяльності людини в суспільстві, але й певним кодом будь-якої комунікації, останнім часом все частіше привертає увагу дослідників самих різноманітних напрямків - філософії, соціології, психології, юриспруденції та лінгвістики. Неправдивий вислів представлений як компонент системи відмови партнеру по комунікації в праві на одержання повноцінної інформації. Вивчення неправди в комунікації, питань, що пов'язані з темою "лінгвістика неправди", стало особливо інтенсивним останнім часом. Увага дослідників брехні перемикнулася з питання про те, як оформлюється брехня в мові, на питання про те, як вона функціонує в мовному спілкуванні і чи можливо виміряти її основні параметри. Робота присвячена трьом важливим аспектам комунікативного феномену неправди, що визначають взаємовідношення з лінгвістичними механізмами та системою кодування, з одного боку, та з культурною системою дій в суспільстві - з іншого боку. Виділені питанні згруповані навколо трьох тем: лінгвістика, семіотика, культура.

  Повний текст PDF - 327.568 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"