У травні 2026 року виповнюється 150 років від дня народження фундатора української економіко-географічної школи Костянтина Григоровича Воблого. Понад  40 років свого життя присвятив К. Г. Воблий науковій роботі, написавши за цей час понад 450 наукових праць, серед яких фундаментальні монографії, підручники, статті, огляди, доповіді присвячені дослідженням окремих галузей народного господарства, економіко-географічному розвитку промисловості, економіки, історії народного господарства України, географічного районування, міграції населення, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, страхування тощо. 

Народився Костянтин Григорович Воблий 27 травня 1876 р. у с. Царичанка Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині селище у Дніпропетровській обл.) в сім'ї сільського священика.  Після закінчення курсу у народній школі навчався у Полтавському духовному училищі (1886–1890) та Полтавській духовній семінарії (1890–1896). Протягом 1896–1900 рр. продовжив навчання у Київській духовній академії, де здобув ступінь кандидата богослов’я. У 1900 році вступив на юридичний факультет Юр’ївського університету (нині – Тартуський університет, Естонія), проте згодом перевівся на юридичний факультет Варшавського університету. Саме у студентські роки розпочалося становлення К.Г. Воблого як вченого. Закінчивши у 1904 р. із науковим званням кандидата права та золотою медаллю за наукову працю «Заатлантична еміграція, її причини і наслідки» Варшавський університет, К.Г. Воблий був залишений професорським стипендіатом при кафедрі політекономії та статистики. У цей період видає низку наукових праць про розвиток промисловості у Польщі,  заатлантичну еміграцію та ін.

У 1905 році в статусі професорського стипендіата перевівся до Київського університету Св. Володимира, де склав іспити на ступінь магістра політекономії. Протягом 1906–1909 рр. – приват-доцент політекономії і статистики Київського університету Св. Володимира. У 1911 р. захистив докторську дисертацію та отримав ступінь доктора політичної економіки і статистики та вчене звання ординарного професора Київського університету. Водночас, з 1907 р. викладав на Вищих жіночих курсах та у Київському комерційному інституті (ККІ). У 1910–1912 рр. був обраний деканом економічного відділення ККІ, а у 1917 р. – ректором Інституту. У цей період підготував і видав ряд підручників зі статистики та економічної географії. У 1918 р. після закриття ККІ працював професором Таврійського університету.

Подальша наукова діяльність  К.Г. Воблого тісно пов’язана з Академією наук. 17 травня 1919 р. професора К.Г. Воблого як викладача вищої школи,  відомого вченого-економіста було обрано академіком Української академії наук зі спеціальності «промисловість і торгівля». У 1921 р. академік К.Г. Воблий стає членом ІІІ соціально-економічного відділу ВУАН та очолює науково-дослідну кафедру економіки, торгівлі й промисловості. У 1928-1930 обраний віце-президентом і членом Президії ВУАН. Від 1939 р.  співробітник Інституту економіки, завідував сектором економічної географії, а з 1942 р. призначений директором інституту.

Водночас з 1923 по 1926 р. К.Г. Воблий займав посаду завідувача економічно-статистичного відділу Біржового комітету Київської товарної біржі, з 1927 по  1930 р. очолював Комісію з вивчення народного господарства України, з 1934 по 1938 р. працював у Комісії з вивчення продуктивних сил України.

Не полишав вчений і педагогічну роботу, продовжуючи викладати у Київському інституті народного господарства та Київському державному університеті, де очолював кафедру економічної географії геолого-географічного факультету.

Помер К.Г. Воблий 12 вересня 1947 р. на 72 році життя. Поховано вченого на Лук’янівському кладовищі у Києві.

 Архівна  спадщина К.Г. Воблого зберігається у Інституті рукопису та налічує 795 одиниць зберігання. Фонд містить наукові та творчі документи академіка, які у 1967 р. передала дружина його сина – Вадима Костянтиновича, Ольга Федорівна Вобла.

В архіві зберігається незначна кількість біографічних матеріалів вченого, зокрема, Диплом виданий К.Г. Воблому Варшавським університетом про присудження йому вченого ступеня кандидата, Диплом про присудження К.Г. Воблому вченого ступеня доктора економічних наук, Свідоцтво про присвоєння К.Г. Воблому звання Заслуженого діяча наук УРСР та ін.

Результати наукових досліджень К.Г. Воблого викладені у монографіях, розділах фундаментальних колективних праць, статтях, зокрема, «Программа курса теории политической економии», «Кукурузный сахар и перспективы его производства на Украине», «Свеклосахарная промышленность в период от 1862/63 по 1893/94 г.» «Основные вопросы востановления сахарной промышленности на Украине по окончании Отечественной войны». Вивчення природних багатств України, її корисних копалин висвітлено у таких роботах як: «Минеральные ресурсы Винницкой области», «Полезные ископаемые Полесья УССР», [Природні умови та господарство Полісся УРСР], Проблеми Великого Дніпра, «Размещение  производительных сил в бассейне Днепра» та ін.  Дослідження з проблем економіко-географічного розвитку промисловості Польщі презентовані роботами: «Польский рудный рынок», «Польский рынок вин виноградних», «Польский рынок машин», Польский рынок нефти», Польский соляной рынок». Епістолярна спадщина у архіві вченого представлена його листуванням з М.В. Птухою, В.Г. Заболотним, І.Ф. Мукомелом, П. Г.Тичиною та ін.

На виставці представлено окремі документи з архіву К.Г. Воблого: фрагменти його праць та епістолярної спадщини, а також низка світлин з колекції академіка.

Виставку підготувала:

к.і.н., завідувач відділу джерелознавства ІР Т. Коваль