7 жовтня 2026 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» відбулося засідання секції «Бібліотечно-інформаційний комплекс: тренди і практики сучасних трансформацій» у конференц-залі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) та онлайн на платформі Zoom (модераторка заходу – О. Л. Сокур, кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша дослідниця, завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства НБУВ).

У роботі засідання, яке вели його наукові керівник О. М. Василенко, кандидатка історичних наук, директорка Інституту бібліотекознавства НБУВ, та О. В. Григоревська, професорка кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця, взяли участь учені та спеціалісти українських бібліотек і наукових установ, викладачі закладів вищої освіти, фахівці мережі Національної академії наук України та інші гості.

Загалом було заявлено 32 доповіді (36 доповідачів і співдоповідачів), з яких на секційному засіданні було виголошено 8 виступів, котрі супроводжувалися презентаціями, насиченими цікавим ілюстративним матеріалом. Було висвітлено широке коло теоретичних та прикладних питань функціонування інформаційно-бібліотечної сфери, зокрема концептуального моделювання у бібліотечно-інформаційній галузі; модернізації міжнародних принципів каталогізації у цифрову епоху; наявного потенціалу та актуальних практик публічних бібліотек у процесі соціокультурної інтеграції іммігрантів у країнах ЄС; апробованих загальноєвропейських практик та викликів українських бібліотечних установ у контексті мультимовності, доступності та інклюзивного дизайну цифрових бібліотек; досвіду та нових можливостей цифровізації у репрезентації науково-методичної роботи на сайтах спеціальних бібліотек; соціальної відповідальності і партнерства в діяльності сучасної бібліотеки та університету; функціонування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як середовища інтеграції цифрових ресурсів; реалій та перспектив кадрового забезпечення діяльності національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу та бібліотек наукових установ Національної академії наук України в сучасних умовах тощо.

Уперше в роботі секції окремий блок становили доповіді, які присвячені висвітленню особливостей упровадження штучного інтелекту (ШІ) в бібліотечній науці, освіті та практиці, що охоплювали таку тематику: роль міжнародних бібліотечних організацій у підвищенні обізнаності бібліотекарів щодо штучного інтелекту; підходи IFLA щодо правових та інституційних трансформацій бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах розвитку технологій ШІ; досвід дослідницьких бібліотек Великої Британії у впровадженні ШІ; впровадження штучного інтелекту в Національній бібліотеці Туреччини; наукова бібліотека як провайдер академічної доброчесності в умовах розвитку ШІ та інше.

З вітальним словом до учасників засідання звернулася наукова керівниця секції кандидатка історичних наук, директорка Інституту бібліотекознавства НБУВ О. М. Василенко і передала слово О. М. Збанацькій, яка презентувала навчальний посібник для студентів закладів вищої освіти, викладачів, аспірантів «Технології аналітико-синтетичного опрацювання наукової та управлінської інформації» та подарувала примірники Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Першим на секції був виступ професорки кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки наук із соціальних комунікацій, старшої наукової співробітниці О. В. Григоревської «Соціальна відповідальність і партнерство в діяльності сучасної бібліотеки та університету». Особливу увагу у виголошеній нею доповіді було приділено змінам у реалізації концепції бібліотеки як «третього місця» та «третьої місії» університетів в умовах кризових станів і війни. Позаяк саме в умовах російсько-української війни відбуваються значні трансформації соціальної місії українських бібліотек та університетів. Соціальна відповідальність бібліотеки та університету розглянуті як окрема соціальна місія, що набуває нових форм доброчинної та волонтерської діяльності, тому що саме благодійна та волонтерська діяльність як складник соціальної місії закладів культури й освіти набуває нових масштабів та значення для окремих громад і суспільства загалом.

«Модернізація Міжнародних принципів каталогізації у цифрову епоху» – надзвичайно актуальна за рівнем порушених питань для сучасної бібліотечної практики тема виступу докторки історичних наук, старшої наукової співробітниці, провідної наукової співробітниці відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Н. В. Стрішенець. Доповідачка висвітлила розвиток Міжнародних принципів каталогізації, починаючи від Паризьких принципів 1961 року й до проєкту нового документу 2025 року та детально зупинилася на основних змінах у підходах до каталогізації, наголосивши на особливостях термінології.

Доповідь «Мультимовність, доступність та інклюзивний дизайн цифрових бібліотек: загальноєвропейські практики та виклики українських установ» виголосила кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка, доцентка кафедри комп’ютерних наук Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Г. І. Липак. Доповідачка детально розкрила сучасні підходи до забезпечення мультимовності, доступності та інклюзивного дизайну цифрових бібліотек, проаналізувавши загальноєвропейські практики відповідно до стандарту WCAG 2.1. Г. І. Липак визначила ключові проблеми українських установ у контексті технологічної готовності та нормативної бази і запропонувала шляхи впровадження інклюзивних рішень в українських цифрових колекціях.

О. М. Збанацька, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, професорка кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв, головна бібліотекарка відділу лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, у доповіді «Документна евристика та штучний інтелект: комунікаційний та методологічний вимір» розглянула документну евристику як методологічний інструмент пошуку та інтерпретації інформації в умовах цифрового суспільства, проаналізувавши її комунікаційний характер та роль у формуванні стратегій роботи з документами. Особливу увагу О. М. Збанацька приділила інтеграції евристичних методів із технологіями штучного інтелекту, що забезпечують автоматичне індексування, семантичний аналіз та тематичне кластерування документів. На завершення доповідачка підкреслила міждисциплінарний характер документної евристики, що поєднує бібліотекознавство, соціальні комунікації та інформаційні технології.

Питання інтеграції інструментів штучного інтелекту в діяльність науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України розглянула завідувачка науково-технічної бібліотеки Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України С. В. Іваненко. На початку виступу було наголошено, що використання штучного інтелекту у різних бібліотечних процесах не потребує значних фінансових вливань, адже наразі є багато безкоштовних версій. Детальніше С. В. Іваненко зупинилася на практичному досвіді використання застосунків штучного інтелекту для оптимізації процесів редагування текстів та створення візуального контенту.

Доповідь «Соціокультурна інтеграція іммігрантів у країнах ЄС: потенціал та практики публічних бібліотек», у якій було розкрито роль публічних бібліотек у процесах соціокультурної інтеграції іммігрантів у країнах ЄС, репрезентувала головна бібліотекарка науково-дослідного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого І. В. Лісова. Доповідачка визначила основні напрями діяльності бібліотек щодо подолання мовних, інформаційних і цифрових бар’єрів, розвитку міжкультурного діалогу та соціальної згуртованості. Проаналізовані практики Данії, Нідерландів, Португалії, Фінляндії та Швеції яскраво продемонстрували трансформацію публічних бібліотек у багатофункціональні громадські центри.

Доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, заслужений працівник культури України, лауреат премії імені М. С. Грушевського Національної академії наук України, лауреат почесних відзнак Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України, почесний краєзнавець України, член Національної Спілки журналістів України А. І. Павко виголосив доповідь «Філософсько-комунікативний та пізнавальний потенціал друкованих науково-літературних видань: історичний контекст і сучасність». Він проаналізував різнобічне значення друкованих видань, зробивши історичний екскурс від інкунабул до сьогодення, у формуванні комунікативного та пізнавального потенціалу особистості. Доповідач акцентував на важливості порушених питань, які розглянув як в історичному, так і сучасному аспектах. Зупинившись на прикладах провідних країн Європи (Швеція, Франція та ін.), А. І. Павко розкрив переваги друкованих видань над електронними та небезпекуі бездумного неконтрольованого використання штучного інтелекту у процесі навчання.

Завершила засідання секції підсумкова доповідь кандидатки історичних наук, директорки Інституту бібліотекознавства НБУВ О. М. Василенко. У доповіді «Штучний інтелект в бібліотечному управлінні: статистична інформація та аналіз» було розкрито результати моніторингу використання інструментарію штучного інтелекту в бібліотечному управлінні в контексті опрацювання статистичних даних. О. М. Василенко акцентувала увагу на окремих проблемах, перевагах та ризиках використання штучного інтелекту під час здійснення статистичного аналізу бібліотечної діяльності.

Значну увагу учасники засідання приділили ключовій темі – сучасним викликам та завданням бібліотек в умовах воєнного стану та особливостям інтеграції інструментів штучного інтелекту у бібліотечну практику. Учасники секційного засідання, котрих, незважаючи на технічні несправності (значна частина не змогла долучитися онлайн), упродовж заходу було більше 60, взяли активну участь в обговоренні виголошених доповідей.

На завершення зустрічі О. М. Василенко подякувала усім учасникам та побажала плідної роботи.

Зацікавлений професійний діалог, під час якого налагоджувалися контакти, обговорювалися вузькопрофільні питання зі спеціалістами – учасниками інших заходів конференції тощо, був продовжений і після завершення роботи секції. Усі матеріали опубліковано у першому томі збірника Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» та розміщено у Репозитарії НБУВ. Розширену інформацію буде опубліковано на шпальтах №4 за 2026 рік науково-теоретичного і практичного журналу «Бібліотечний вісник».

Оксана Клименко,

завідувачка відділу наукових видань

Інституту бібліотекознавства НБУВ,

кандидатка історичних наук, доцентка