8 жовтня 2026 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху для майбутнього» працювала секція 6 «Архівні наука, освіта і практика: на перехрестях традицій та інновацій» (науковий керівник секції – директор Інституту архівознавства НБУВ, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Андрій Іванович Шаповал; вчена секретарка і модераторка секції – завідувачка відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства НБУВ, кандидатка історичних наук Оксана Василівна Січова).

У засіданні в онлайн та офлайн форматах взяли участь фахівці в галузі архівознавства, джерелознавства, історії науки – провідні науковці Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву (ЦДАЕА), Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (УНДІАСД), Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІА НБУВ), Одеського обласного ромського конгресу та незалежні дослідники. До обговорення репрезентовано 24 наукових дослідження, із яких вісім виголошено під час засідання.

Науковий захід відкрила модераторка секції О. В. Січова, вітальне слово до учасників засідання виголосив директор ІА НБУВ А. І. Шаповал. Промовці зазначили, що роботу секції спрямовано на розгляд актуальних проблем функціонування та розвитку архівних науки, освіти та практики в контексті гармонізації традиційних та інноваційних чинників. Метою є ефективна розбудова архівної справи як важливого чинника збереження наукової та історико-культурної спадщини. Для обговорення запропоновано низку актуальних тем як теоретичного, так і практичного характеру, спрямованих на вдосконалення науково-правової та науково-методичної бази, гармонізацію вітчизняної архівної системи з європейською, формування, збереження та оцифрування архівного ресурсу, його популяризацію та дослідження в рамках концепції відкритої науки.

Комплексну стратегічну доповідь «Архівні складники відкритої науки» на засіданні секції представив головний науковий співробітник відділу історії академічної науки ІА НБУВ, академік НАН України, доктор філософських наук, професор, радник Президії НАН України, голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Олексій Семенович Онищенко. Доповідач розкрив основні засади міжнародної системи відкритої науки та проаналізував «Концепцію реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024–2030 роки» крізь призму формування архівної бази для вирішення завдань побудови інфраструктури відкритої науки в НАН України.

У доповіді завідувачки відділу історії академічної науки ІА НБУВ, кандидатки історичних наук, старшої дослідниці Ганни Володимирівни Індиченко було розглянуто загальні вектори діяльності академічних архівних та архівно-бібліотечних комплексів європейських країн та зроблено висновок, що архіви трансформувалися в інтелектуальні цифрові комплекси, які дотримуються принципів відкритої науки та впроваджують технології довготривалого збереження документів, інтелектуальне управління цифровими даними, методи цифрової гуманітаристики, оцифрування архівної наукової спадщини, штучний інтелект.

Значний інтерес та обговорення в учасників секції викликав виступ наукового співробітника відділу археографії ІА НБУВ Юрія Володимировича Рички, який висвітлив сучасний стан архівної системи Іспанії, розкрив її структуру, рівні управління, головні установи та програми цифровізації. Окрему увагу доповідач приділив особливостям регіональних архівів Країни Басків.

Голова правління Одеського обласного ромського конгресу, доктор філософії Ніко Рерго розповів про історію створення, структуру та склад фондів унікального приватного Ромського архіву (Романó акІепáт), який із середини 1990-х років формує група ромів України. До складу архіву входять тематичні фонди, фото- та кіно-відеоархів, архів матеріалів із засобів масової інформації, а також окремі колекції («Роми в зображувальному мистецтві», «Роми у філателії», колекція плакатів та афіш); до всіх фондів і колекцій складено описи та покажчики, зокрема тематичний покажчик документів про геноцид ромів в СРСР і Третьому райху. Під час обговорення доповіді було висловлено низку пропозицій щодо збереження фондів єдиного в країні Ромського архіву, його інтеграції до Національного архівного фонду.

У доповіді старшої наукової співробітниці відділу історії академічної науки ІА НБУВ, кандидатки історичних наук, доцентки Інни Григорівни Отамась розкрито феномен подвійного переходу, який передбачає поєднання цифрової та екологічної трансформації у сфері збереження архівно-бібліотечної спадщини, окреслено особливості цифрової та «зеленої» трансформації архівно-бібліотечної спадщини в контексті євроінтеграції України, висвітлено проблеми гармонізації законодавства про інтелектуальну власність, науку та освіту відповідно до стандартів Європейського Союзу,  проаналізовано роль сталого розвитку та відкритої науки в збереженні культурного надбання.

Старша наукова співробітниця відділу архівознавства і документознавства ІА НБУВ, кандидатка історичних наук, старша дослідниця Людмила Федорівна Приходько представила ґрунтовну наукову доповідь на тему «Авторське право в цифрову епоху: основні тенденції, проблеми розвитку», в якій прокоментувала актуальність проблематики авторського права в діяльності державних архівних установ, які зберігають документи Національного архівного фонду, розглянула визначені українськими науковцями-правниками основні тенденції та проблеми розвитку авторського права в умовах сучасної цифрової епохи, що формуватимуть відповідне правове регулювання і можуть слугувати певними орієнтирами для архівної практики. Доповідачка також репрезентувала друге видання «Методичного посібника з авторського права і суміжних прав для архівістів» (укладач Л. Ф. Приходько, відповідальний редактор О. В. Січова), яке вийшло друком 2025-го року.

Спільну доповідь завідувача відділу документознавства УНДІАСД, доктора історичних наук, професора Сергія Георгійовича Кулешова та заступниці директора з наукової роботи УНДІАСД, кандидатки історичних наук, старшої дослідниці Віти Федорівни Бойко присвячено розгляду основних напрямів розвитку документознавства та діловодства в Україні на середньострокову перспективу в контексті виконання УНДІАСД наукової роботи «Програма розвитку українських архівознавства, документознавства, археографії на середньострокову перспективу». На пропозицію авторів доповіді учасники секції висловилися за тісну співпрацю щодо подальшої розробки «Програми».

Велику зацікавленість учасників секції викликала розповідь директорки ЦДАЕА, кандидатки історичних наук Тетяни Олександрівни Ємельянової про нову освітню ініціативу архіву, спрямовану на розширення можливостей використання архівних джерел у викладанні та вивченні історії в старших класах. У своїй доповіді вона обґрунтувала актуальність дослідження архівної педагогіки у зв’язку з необхідністю тіснішої взаємодії між архівом і школою, а також підвищення обізнаності громадськості про багату архівну спадщину та її освітній потенціал.

Окрім виголошених доповідей до обговорення було представлено низку інших досліджень. Питанням розвитку архівної освіти в епоху цифрової трансформації присвячено доповідь доцентки кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатки історичних наук, доцентки Галини Іванівни Калінічевої. Старша наукова співробітниця відділу археографії ІА НБУВ, кандидатка історичних наук Оксана Ігорівна Ємчук дослідила питання уніфікації наукових і освітніх спеціальностей через призму документів особового фонду академіка О. М. Боголюбова.

Спільну доповідь завідувачки відділу технологічного забезпечення архівної справи УНДІАСД, кандидатки історичних наук Людмили Валентинівни Дідух та старшого наукового співробітника відділу технологічного забезпечення архівної справи УНДІАСД, кандидата технічних наук, доцента Володимира Володимировича Міхалка присвячено кадровому забезпеченню архівних установ на деокупованих територіях України. Проблеми декомунізації довідкового апарату архівів України розглянуто у праці старшого наукового співробітника відділу науково-інформаційної та редакційно-видавничої діяльності УНДІАСД, кандидата історичних наук Олега Миколайовича Березовського.

На засіданні секції представлено доповідь докторки історичних наук, професорки Валентини Василівни Бездрабко «Цифрові сліди сьогодення й відповідальність архівістів перед майбутнім» щодо метафоричного образу викликів, які постали перед архівістами в умовах пришвидшеного зростання обсягу глобального інформаційного масиву та необхідності раціонально обґрунтованої селекції інформації. Питання відкритого доступу до архівної інформації як механізму формування національної самоідентифікації дослідила асистентка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатка історичних наук Наталія Анатоліївна Коломієць.

Питанням архівної організації науково-дослідної документації в Україні присвячено доповідь завідувачки відділу архівознавства і документознавства ІА НБУВ О. В. Січової.

До роботи секції долучилися співробітники відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. У дослідженні завідувача відділу, кандидата історичних наук Миколи Васильовича Беха йшлося про цифровізацію аудіовізуальної архівної спадщини. Молодший науковий співробітник відділу, доктор філософії Олександр Олександрович Кропивний поінформував про вебінтерфейс цифрового репозиторію українського музичного фольклору.

Окремий напрям роботи секції становили доповіді учасників з дослідження архівної наукової спадщини визначних учених НАН України у фондах ІА НБУВ та інших архівах України. Темою доповіді завідувачки відділу рукописних фондів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, кандидатки філологічних наук Наталії Іванівни Лисенко став особовий архів Леоніда Лимана. Старший науковий співробітник відділу археографії ІА НБУВ, кандидат історичних наук Сергій Миколайович Кіржаєв висвітлив проблеми, пов’язані з виданням «Щоденника» Володимира Дурдуківського. Наукова співробітниця відділу археографії ІА НБУВ Ірина Григорівна Кіржаєва представила літературні твори українських учених «нелітературних» спеціальностей у фондах ІА НБУВ. Старша наукова співробітниця відділу історії академічної науки ІА НБУВ, кандидатка філософських наук, старша дослідниця Оксана Іванівна Вербіцька дослідила листування вітчизняних і французьких науковців як джерело реконструкції наукових контактів у галузі шевченкознавства. Директор ІА НБУВ А. І. Шаповал проаналізував сюжетні лінії та інформаційний потенціал листування українських і європейських учених в особових архівах. Старша наукова співробітниця відділу археографії ІА НБУВ, кандидатка історичних наук Анжела Андріївна Майстренко представила міжнародні наукові контакти Вільгельма Фущича у фотодокументах його особового архівного фонду. Незалежний дослідник, магістр історії Едуард Володимирович Семешин представив на розгляд науковців справу «контрреволюційної організації» у Краснопільському районі 1937–1938 років та документи біографічного характеру про репресованих.

У роботі секції взяв дієву участь заступник генеральної директорки НБУВ з наукової роботи, кандидат історичних наук, старший дослідник Юрій Славович Ковтанюк.

Доповіді, виголошені на засіданні секції «Архівні наука, освіта і практика: на перехрестях традицій та інновацій», викликали інтерес і жваве обговорення серед її учасників і сприяли обміну досвідом, а також стали підґрунтям для конструктивних пропозицій щодо розв’язання актуальних питань з діяльності архівної галузі.

А. І. Шаповал,

директор Інституту архівознавства НБУВ,

доктор історичних наук, старший науковий співробітник.