Дари за all рік

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського висловлює щиру подяку всім дарувальникам за внесок у формування її фондів.
Подаровані видання стали цінним поповненням фондів найбільшої книгозбірні України, читальні зали якої щодня відвідує близько тисячі читачів.

Гирич Ігор Борисович

Ігор Борисович Гирич – відомий український науковець і журналіст, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, шеф-редактор журналу «Пам'ятки України: історія та культура» (2011–2015); фахівець з проблем історії культури та політичної думки, джерелознавства, передусім епістолології, історіографії, зокрема грушевськознавства, липинськознавства, києвознавства, член-кореспондент УВАН (США, з 1998), дійсний член НТШ (2005), передав до фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського власні дослідження з актуальних питань історії української національної думки та державності: «Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – початок ХХ ст.) та «В’ячеслав Липинський: хлібороб і жовнір (Співвідношення демократичного і консервативного в його історіософії)». Крім того, І. Б. Гирич подарував ще одне цікаве дослідження, упорядником якого він є. Це етнографія етнічних українських земель, що залишилися за межами кордонів сучасної України. Гирич І. Б. Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – початок ХХ ст.) : монографія / Ігор Борисович Гирич. – Київ: Українські пропілеї, 2020. – 452 с. Автор розкриває засади формування самостійницької суспільно-політичної думки, тенденції незалежницької ідеології основних угруповань українських інтелектуалів та головні етапи національно-визвольного руху середини ХІХ – початку ХХ століть в Наддніпрянській Україні. Дослідник висвітив ідеї окремішності, які висловлювали українські інтелектуали тих часів: В. Антонович, О. Кониський, П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський, Є. Чикаленко, В. Леонтович, М. Драгоманов, В. Липинський, А. Жук, С. Єфремов і М. Гуршевський. У роботі закцентовано також увагу на українській мові як головній культурній складовій українського руху. Гирич І. Б. «В’ячеслав Липинський: хлібороб і жовнір (Співвідношення демократичного і консервативного в його історіософії) : монографія / Ігор Борисович Гирич ; Ін-т української археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ, 2019. – 310 с. У монографії розглянуто ключові моменти суспільно-політичної думки та політичної діяльності В’ячеслава Липинського, зокрема, його республіканський консерватизм до Української революції 1917–1921 рр., історіософію його політичної публіцистики, взаємовідносини з представниками української соціал-демократії, гетьманом П. Скоропадським, створення Українського союзу хліборобів-державників. Особливу увагу приділено розкриттю ідеології, суспільних концептів і меседжів В. Липинського в «Листах до братів-хліборобів». І все це на тлі його біографії Українство поза Україною : у Словаччині, Польщі, Білорусі й Росії. Дослідний проект Олександра Рибалка. 1992–2005 / Упоряд. І. Гирич. – Київ ; Дрогобич: Посвіт, 2019. – 944 с. Видання присвячене 25-річчю виходу «пряшевського» тематичного випуску журналу «Памятки України», яким було започатковано це дослідження. У книзі зібрано матеріали, що висвітлюють історичну спадщину та стан культурного і громадського життя на етнічних теренах українців: Пряшівщині у Словаччині; Холмщині, Підляшші, Надсянні та Лемківщині – у Польщі; Берестейщині – у Білорусі та Стародубщині й Кубані – у Росії.

Мельничук Богдан Іванович

Богдан Іванович Мельничук — український письменник, драматург, редактор, журналіст, краєзнавець, подарував НБУВ декілька власних видань, зокрема: "Нові крапелини" (2002), "Крапелини-плюс" (2002), "Професор і бичок Бамбурка" (2002), "Яр" (2007), "Богдан Мельничук — письменник, редактор, журналіст, краєзнавець" (2009), "Зламані мальви" (2010), "Богдан Мельничук — письменник, редактор, журналіст, краєзнавець. Т. 2 (2012)", "Приліт голуба (2013).

Харчук Роксана Борисівна

Роксана Борисівна Харчук — українська письменниця, науковець-літературознавець, педагог, перекладачка, кандидатка філолог. наук, подарувала НБУВ власне видання "Шевченко, його читачі й нечитачі у ХХ ст". У центрі дослідження перебувають реальні читачі Шевченка, українські інтелегенти, які зрозуміли поета і його твори, нечитачі - маса селян, котрі Шевченка не могли прочитати, бо були неписьменними, й ті інтелектуали, що поетову творчість прочитали, але не зрозуміли, як сучасники поета, так і представники наступних поколінь, як на Наддніпрянщині, та і в Галичині XIX ст. Харчук Р. Шевченко, його читачі й нечитачі у ХХ столітті : монографія. - Київ : НАНУ, Інститут літератури Т. Г. Шевченка, 2021. - 267 с. ISBN 978-966-02-9546-9

Бігун В'ячеслав Степанович

В'ячеслав Степанович Бігун, український вчений-юрист і кінематографіст, подарував НБУВ власне видання "Доброчесність і правосуддя (Філософія. Теорія. Практика)". У книзі представлено результати дослідження водночас філософських, теоретичних і практичних вимірів доброчесністі і правосуддя. На основі емпіричного дослідження застосування критерію доброчесності в доборі суддів новостворених Вищого антикорупційного суду та, частково, Верховного Суду запропоновано філософські та наукові основи обгрунтування конституційно закріпленого критерію доброчесності. Бігун В. С. Доброчесність і правосуддя (Філософія. Теорія. Практика). - Київ : Інтерсервіс, 2021. - 500с. ISBN 978-966-999-072-3

Савчук Олександр

Видавець Олександр Савчук, подарував НБУВ видання "Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю", яке було видане за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура плюс». У книзі зібрано розвідки Стефана Таранушенка, присвячені п’ятьом знищеним шедеврам української сакральної архітектури: Троїцькій церкві 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині, Покровській церкві 1759 року в місті Зіньків на Полтавщині, Вознесеньській церкві 1759-1761 років в містечку Березна на Чернігівщині, Введенській церкві 1761 року в селі Артемівка на Харківщині, Миколаївській церкві 1760-х років в селі Нові Млини на Чернігівщині. Особливістю книги є елементи доповненої реальності: в кінці кожного розділу є qr-код, скануючи який можна побачити 3d –модель кожної з 5 церков. У 20-30-і рр. автор встиг їх обміряти та зафотографувати перед процесом тотального нищення пам’яток сакрального мистецтва совєцькою владою. Таранушенко С. А. Знищені щедеври української дерев'яної сакральної архітектури. – Харків, 2021. – 978-617-7538-64-5

Погорецький Василь Антонович

Василь Антонович Погорецький – український прозаїк, поет, публіцист, науковець, релігійний і громадський діяч, краєзнавець, член Національних спілок журналістів (2010), краєзнавців (2012), письменників (2015) України, доктор теологічних і кандидат історичних наук подарував до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського низку видань: 1. Погорецький В. Українська духовна культура і Петро Могила : монографія / о. д-р Василь Погорецький ; наук. ред. М. М. Алексієвіць. – Тернополь : Підручники і посібники, 2009. – 160 с. 2. Pohoreckyi W. Filozofia religii Wlodzimerza Solowjoma =Філософія релігії Володимира Соловйова / Wasyl Pohoreckyi . – Tarnopol: Збруч, 2010. – 112 s. – Текст пол. мовою. 3. Погорецький В. На роздоріжжі / Василь Погорецький. – ТернопільТерно-граф, 2013. – 128 с. 4. Погорецький В. Синдром милосердя / Василь Погорецький. – Тернопіль: Крок, 2015. – 224 с. 5. Погорецький В. Україна іде… : вірші / Василь Погорецький. – Тернопіль : Крок, 2016. – 96 с. 6. Погорецький В. Рахманне роздолля : лірика / Василь Погорецький. – Тернопіль : Джура, 2017. – 208 с. 7. Погорецький В. Гравітація нектарної сльози : поезії / Василь Погорецький. – Тернопіль : Джура, 2018. – 204 с. 8. Погорецький В. Микола Гоголь: споглядання вічності. Філофсько-теологічний вимір / о. д-р Василь Погорецький. – Тернопіль : Крок, 2020. – 192 с.

Мельничук Богдан Іванович

Мельничук Богдан Іванович – відомий український поет, драматург, журналіст, краєзнавець, Заслужений діяч мистецтв України, член національних спілок журналістів (1980), письменників України, краєзнавців, Наукового товариства імені Шевченка (всі 1998) подарував до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського низку видань: Вовчанська В. Відлуння грому: новели / Василина Вовчанська, Богдан Мельничук ; худож. О. Іванів (Козевич). – Тернопіль, 2020. – 92 с.: іл. Костишин Л. Пастка для орла: казка / Лілія Костишин, Богдан Мельничук ; мал. Ірина Кафтан, Микола Кафтан. – Тернопіль: Терно-граф, 2018. – 34 с.: іл. Мельничук Б. Без прикрашування : історії теплуваті, холоднуваті та… не до кави / Богдан Мельничук. – Тернопіль : Терно-граф, 2017. – 231 с. Мельничук Б. Земні пригоди Ультрика, або Кому співає веселка / Богдан Мельничук, Володимир Фроленков ; худож. Оксана Козевич. – Тернопіль : Терно-граф, 2020. – 36 с.: іл. "отче наш, тарасе всемогущий..." : Шевченкіана Тернопілля : поезія, графіка / упоряд. Є. І. Безкоровайний. – Тернопіль : Терно-граф, 2014. – 212 с. : іл. Сапеляк С. Вибране [поезії] / Степан Сапеляк ; упоряд., авт. передм. і післямови Богдан Мельничук. – Тернопіль : Терно-граф, 2017. – 175 с. : іл., фот. Книгу склали вибрані поезії та інші тексти лауреата Шевченківської премії, політв’язня, правозахисника, члена Міжнародного ПЕН-клубу Степана Сапеляка (1951–2012). В основі видання – його збірка «Во ім’я Слова» (Харків : Майдан, 2007), доповнена іншими текстами. В оформленні книги використана графіка лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка художника Івана Остафійчука (м. Львів). Літературний Тернопіль: літературно-мистецький і громадсько-плітичний часопис. – Тернопіль. – 2010. № 1; 2015. № 1; 2016, №№ 1–4, 2017; № 1,4; 2018, № 1; 2019, № 1.

Сапеляк Степан Євстахійович

Родина Степана Євстахійовича Сапеляка, син Тарас Степанович і дружина Світлана Іванівна, подарували НБУВ його 3-томне видання "І каміння те стало хлібами". Степан Сапеляк (1951-2012) -- поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, член Національної спілки письменників України та Міжнародного ПЕН-клубу. Мегаметафора, використана в назві тритомника, промовисто нагадує про камені, якими незрідка буває побите все чесне й звитяжне і які в історичній перспективі перетворюються на духовний хліб для людини, суспільства, нації, коли ті здобувають більшу свободу й завдяки цьому осягають глибшу правду. До першого тритомного видання вибраних творів видатного українського поета, громадсько-політичного й культурного діяча, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка Степана Сапеляка увійшли кілька статей про його життєвий і творчий шлях та основна частина тому - поезії, написані автором у різні роки, зокрема й у часі довголітніх ув'язнень та заслань, яких зазнав поет в імперсько-тоталітарній державі «єдино за слово своє». У другому томі тритомного видання вибраних творів Степана Сапеляка представлені його літературно-критичні, публіцистичні статті й есе, розвідки в царині живопису, виступи, звернення тощо. Із них постає незглибимий космос індивідуальної, вистражданої естетики поета, приступної щиро зацікавленому, інтелектуально й художньо проникливому читацькому світосприйняттю, чільними в якому є передусім віра й пошук Абсолюту, Україна, ї наскрізна буттєво-історична й етноприхологічна ідея, суспільна демократія та свобода людини. Центральною частиною третього тому вибраних творів Степана Сапеляка є «Хроніки дисидентські від головосіку», які розповідають про тернистий шлях поета: арешт за «антирадянську агітацію та пропаганду», сидіння в радянських концтаборах, діяльність в УГС. Це також чи не найяскравіші сторінки національно-визвольних змагань під час «перебудови», зокрема на Слобожанщині, одним із лідерів яких був сам автор. До тому увійшли інтерв'ю, листування, щоденникові записи, у яких теж виразно відтворена прежита епоха, гостро і глибоко аналізуються явища, події, факти, моделюється майбутнє, базоване на історично тяглих, незвищимих українських цінностях. Особливості авторського правопису збережно. Сапеляк С. Є. І каміння те стало хлібами... : у 3 томах / С. Є. Сапеляк ; художнє оформлення В. Носаня . – Харків : Майдан, 2011 . - ISBN 978-966-372-402-7 .

Ясенєв Олег

Заслужений художник України Олег Петрович Ясенєв подарував НБУВ власне видання "Олег Ясенєв : художній альбом". Це видання вперше найбільш повно представляє творчий доробок Олега Ясенєва. Кожен розділ розкриває і світоглядні, й мистецькі засади майстра. Своєю живописною мовою автор створює виразний візуальний ряд образів-символів, що формують наскрізну тему позачасового тривання Світу, розмаїтого в чуттєвій і сенсовій єдності. Олег Ясенєв : художній альбом / [ред.-упоряд. А. Маричевська]. – К., 2020. – 312 с. – Серія «Імена» ISBN 978-617-7778-72-0

Боронь Олександр Вікторович

Олександр Вікторович Боронь — український шевченкознавець, доктор філологічних наук, член Наукового товариства ім. Шевченка, подарував НБУВ власне видання "Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей". У монографії розглянуто художню специфіку Шевченкових повістей, їхню проблематику та поетику загалом і кожного з дев’яти творів як автономної цілости зокрема, окреслено генезу повістей, розвиток у них традицій двомовної української прози 1830–1840-х років, параметри взаємодії з творчістю Г. Квітки (Основ’яненка), Є. Гребінки, П. Куліша. Автор аналізує зовнішні та внутрішні контакти Шевченка з російською словесністю першої половини ХІХ століття, засвоєння і заперечення в його прозовому доробку творчого досвіду західноевропейських письменників, витлумачує семантику наявних у повістях численних інтертекстуальних відсилань, приділяючи увагу і типологічним відповідностям. Дослідження, яке становить першу спробу багатоаспектного осмислення Шевченкової художньої прози в европейському літературному контексті, адресовано як шевченкознавчій спільноті та фахівцям із історії модерного письменства Европи, так і ширшій академічній авдиторії науковців-гуманітарів, університетської професури і студентства, а також усім читачам, які цікавляться новочасною українською культурою. Боронь О. Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей. [Монографія]. – Київ: Критика, 2017 [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Інститут джерелознавства НТШ-А; Інститут Критики; Український науковий інститут Гарвардського університету]. – 496 с. ISBN 978-966-8978-94-4

Сторінки

Щорічні надходження

 

Контактна інформація

  • Відділ комплексного формування бібліотечних фондів
  • Група дарів та колекцій
  • +38 (044) 524-45-97