Вед.: Пересо́пницьке Єва́нгеліє – визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Розповідає заступник директора з наукової роботи музею книги та друкарства України, де зберігається факсимільна копія Пересопницького Євангелія Дмитро Палій:

Д. Палій: За художнім оздобленням і каліграфією письма пам'ятка трактується як шедевр книжкового мистецтва. А за перекладом, а це перший переклад Євангелія українською мовою, як визначна пам'ятка української писемно-книжної  мови 16 століття. Іван Франко відзначав, що жодному з пізніших перекладачів Святого Письма, не вдалося так глибоко проникнути в дух української мови саме, як Святе Євангеліє у першому українському перекладі. Як шедевр книжкової культури, ця книга і обрана для присяги Президента України.

Вед.: Розповідь продовжить Ольга Степченко – завідуюча відділом фондів рукописної спадщини Інституту рукопису
Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського, де зберігається оригінал Пересопницького Євангелія:

О. Степченко: Україна може пишатися своїми бібліотечними скарбами, у її книгозбірнях зберігається багато рукописних пам'яток, що на сьогодні мають світове значення. Серед яких і Пересопницьке Євангеліє. Ось уже 65 років у спеціально виготовленій для нього дерев'яній скринці з відповідним температурно-вологісним режимом, шедевр української культури зберігається у фондах Інституту рукопису Національної  бібліотеки України імені Вернадського.

Це велика рукописна книга писана старо-українською літературно-писемною мовою на 482-ох пергаментних аркушах у дерев'яній оправі обтягненій зеленим оксамитом і вагою 9 кг 300 грам. Вишукане, розкішне за словами Тараса Шевченка, Пересопницьке Євангеліє творилося 5 років. Важкою була ця праця, але вона переслідувала високу мету служіння своєму нородові. Кожен аркуш, кожна літера виписані так ретельно і з такою любов'ю, що енергетика цього Святого Письма позитивно впливає і хвилює не тільки дослідників, але й усіх хто до нього доторкався.

Чи думали переписувачі, що цей рукопис буде жити у віках? Мабуть, думали. Тому що на його сторінках, вони залишили для нас з вами, свої побажання, щоб Святе Письмо українською народною мовою служило не для однієї церкви, а для церков, для навчання та допомоги люду християнському. В цьому і його значимість і вагомість, що Євангеліє з'явилося у відповідний час, коли гостро постало питання бути чи не бути українській мові, українській культурі, українському народові, а значні пальцеві заяложення на сторінках рукопису кажуть нам про те, що 450 років ним активно користувалися, берегли і оберігали незважаючи на поневіряння, війни, революції, пожежі. Пересопницьке Євангеліє повернулося до нас, щоб стати головною книгою України, гідної найвищої шани, як утілення могутнього духу нашого народу.