Історія

Електронний літопис Бібліотеки
1918-2000 роки

1918
  • 2 (15) серпня   На підставі Закону про утворення фонду "Національної Бібліотеки Української держави", ухваленого Радою Міністрів, почала своє існуванняНаціональна Бібліотека Української Держави в м. Києві.
  • 23 серпня (5 вересня)   Утворено Тимчасовий Комітет для заснування Національної Бібліотеки Української Держави в м. Києві. Перший склад Тимчасового Комітету: голова В.І. Вернадський   (перший президент Української Академії наук) і його члени: С.О. Єфремов, А.Ю. Кримський, Г.П. Житецький і В.О. Кордт. У 1919 році склад Комітету було розширено до 8 осіб, а в 1921 році зменшено до 6. На чолі Комітету після від'їзду В.І.Вернадського з Києва стояли: Д.І. Багалій, П.Я. Стебницький, П.А. Тутковський, В.Д. Данилевич, В.О. Кордт. Членами Комітету були Д.І. Багалій, В.І. Липський, П.А. Тутковський, Ю.О. Меженко-Іванов, В.В. Міяковський, С.П. Постернак, Г.П. Житецький. Тимчасовим Комітетом було видруковано заклик "Від Тимчасового Комітету для заснування Національної Бібліотеки Української Держави в м. Києві" та перший "Статут Національної Бібліотеки Української Народної Республіки в м.Києві при Українській Академії Наук".
  • Листопад   Тимчасовим Комітетом складено план організації Національної Бібліотеки Української Держави та її штати на 1919-й р. і надалі.
1919
  • Початок року   Бібліотеці надано одну кімнату в будинку Міністерства освіти (Терещенківська вул., N 2).
  • Кінець березня   Бібліотека одержала тимчасове приміщення — головний корпус Колегії Павла Галагана (Фундуклеївська вул.). Бібліотеку переведено до 4 кімнат у найменшому корпусі Колегії (на розі Пушкінської та Фундуклеївської вул.).
  • 3 травня   Спільне зібрання Академії наук ухвалило змінити термін "Національна" терміном "Всенародна" і назва Бібліотеки стала "Всенародна Бібліотека України при Всеукраїнській Академії наук у м. Києві" (ВБУ).
  • 30 серпня   На голову Ради Бібліотекарів ВБУ обрано члена Тимчасового Комітету Євгена Олександровича Кивлицького.
  • Вересень   Книжковий фонд ВБУ перенесено до приміщення Академії наук (за пропозицією останньої).
  • Грудень   Видруковано 2 номери тримісячного часопису "Книжкового Вістника" — видання Всенародної (Національної) Бібліотеки України (за редакцією Г. Житецького).
1920
  • Січень-лютий   Бібліотеку переведено до приміщення будинку на бульварі Т. Шевченка, N36 (1 і 3 поверхи); крім того, за нею залишились кімнати в приміщенні Академії наук, у Педагогічному музеї (2 кімнати), у Колегії Павла Галагана (1 кімната).
  • 25 серпня   На голову Ради Бібліотекарів обрано члена Тимчасового Комітету Юрія Олексійовича Іванова-Меженка, якому Комітет доручив, опріч головування в Раді, ще й догляд та адміністративне керування Бібліотекою.
  • Жовтень   З ініціативи завідуючого Подільським краєвим архівом Ю.С. Олександровича і за допомогою ВБУ було засновано Вінницьку філію ВБУ. В 1923 р. її очолив В.Д. Отамановський (згідно з рішенням Укрнауки від 11 липня 1930 р. Вінницьку філію було ліквідовано).
  • Кінець року   Бібліотеці надано частину приміщення Академії наук у будинку колишньої Олександровської гімназії (на бульварі Т. Шевченка, N14).
1922
  • Квітень   Реорганізовано Тимчасовий Комітет: Голова Комітету став номінально Головою Ради Бібліотекарів, його заступника обрано на фактичного Голову Ради Бібліотекарів і одночасно на посаду завідуючого Всенародною Бібліотекою України.
  • 27 червня   Згідно з постановою РНК УСРР "Про організацію української книжкової палати і про забезпечення головних державних книгосховищ всіма виданнями республіки" ВБУ почала одержувати один обов'язковий примірник РРФСР та БРСР.
1923
  • 26 березня   Спільне зібрання Академії наук згідно з доповіддю Тимчасового Комітету ухвалило перевести ВБУ на сталий стан, затвердило вироблений Радою Бібліотекарів і Комітету "Статут Всенародної Бібліотеки України при Всеукраїнській Академії Наук у м. Києві", ліквідувало Тимчасовий Комітет і обрало директора Бібліотеки. Раду Бібліотекарів на підставі Статуту ВБУ перетворено на Раду Бібліотеки, до складу якої ввійшли: директор, товариш директор, три представники від Академії наук, обрані на 3 роки, усі старші бібліотекарі, вчений секретар і один представник від співробітників Бібліотеки. На директора ВБУ Спільне Зібрання Академії наук обрало С.П. Постернака, а на представників від неї до Ради Бібліотеки трьох академіків: А.Ю. Кримського, В.І. Липського (Президента Академії), М.В. Птуху.
  • 12 травня   Відповідно до наказу Народного Комісаріату Освіти УСРР усі іноземні видання, що надходять у ВУАН, мали передаватися до ВБУ.
  • Бібліотека почала одержувати два обов'язкових примірники творів друку УРСР, на базі його розпочато створення фонду архівного примірника творів друку УРСР.
1924
  • 24 березня   Колегією Укрголовпрофосу затверджено "Положення про Всенародну Бібліотеку України у м. Києві", яке підтвердило її наукові функції.
1925
  • 22 вересня   Згідно з постановою РНК РРФСР "Про порядок постачання державних книгосховищ секретними виданнями" ВБУ названо у числі 4 великих бібліотек СРСР, що одержують такі видання.
  • 28-31 грудня   ВБУ підготовлено і проведено 1-у конференцію наукових бібліотек УРСР.
1926
  • Лютий   При ВБУ організовано аспірантуру, яка функціонувала до 1933 року. Перші аспіранти ВБУ: Коляда Г.Г., Рябчинська О.В., Кравченко Н.В., Геппенер Н.В., Максименко Ф.П.
  • 17 червня   В Укрнауці відбулось обговорення діяльності Науково-дослідного інституту Бібліотекознавства, який було реорганізовано в Науково-дослідну Комісію Бібліотекознавства і Бібліографії (НДКБ). Комісія проіснувала до початку 30-х років.
  • 28 серпня   Укрнаука ухвалила створити при Українській Академії наук Бібліографічну комісію для об'єднання та керування науково-бібліографічною роботою всіх установ, що її ведуть, зокрема, для робіт, спрямованих на складання українського бібліографічного репертуару.
  • 20 листопада   Укрнаука затвердила "Положення про Бібліографічну комісію". Фактично вся робота комісії була зосереджена у ВБУ, здійснювалась її провідними фахівцями: С.П. Постернаком, М.І. Сагардою, М.І. Ясинським та ін.
  • Започатковано видання "Бібліотечних збірників". У першому подано матеріали 1-ї Конференції наукових бібліотек УСРР; протягом 1927 р. видано ще два збірники — "На науково-бібліотечному фронті" та "Бібліографія на Україні".
  • ВБУ очолила роботу Республіканської каталографічної комісії.
1927
  • 11-14 квітня   Відбувся 1-й Пленум Бібліографічної комісії, присвячений питанням створення українського бібліографічного репертуару. На ньому з доповідями виступили С.П. Постернак, М.І. Сагарда, М.І. Ясинський.
  • ВБУ відновлює видання власного часопису: "Журнал бібліотекознавства та бібліографії", який висвітлював діяльність НДКБ та відбивав тогочасний стан бібліотечної теорії та практики в Україні. Протягом 1927-1930 рр. вийшло 4 номери журналу.
1928
  • Рада Бібліотеки затвердила план переходу до нової структури, яка передбачала, зокрема, створення функціональних відділів.
  • При ВБУ створено бібліотечну комісію по збереженню книг, яка встановила контакти з усіма спеціалізованими установами, вивчала практику діяльності найбільших бібліотек СРСР та зарубіжних країн.
  • 11 жовтня   Прийнято рішення Колегії Наркомосу РРФСР про безвідплатну передачу Наркомосу України видань музичних творів для ВБУ.
1930
  • Липень   ВБУ одержує нове спеціалізоване приміщення (вул. Володимирська, 62). З'являються нові структури Бібліотеки: 6 функціональних відділів і 6 спеціалізованих.
  • 14 листопада   Президія ВУАН затвердила план раціоналізації бібліотечної справи у ВУАН, за яким "усі бібліотеки ВУАН (крім ВБУ) становлять єдину бібліотечну сітку і єдиний книжковий фонд ВУАН, об'єднані єдиним керуванням, єдиною бібліотечною технікою, зведеним каталогом, координованими комплектуваннями та книгокористуванням".
1931
  • Червень   1-а бібліографічна нарада.
1932
  • 3 липня   Президією ВУАН прийнято рішення про перейменування Всенародної Бібліотеки України на Всенародну Бібліотеку України ім.М.О. Скрипника, яке у зв'язку з політичними подіями навколо особи М.О. Скрипника не було втілено.
1933
  • 13 вересня   Згідно з постановою ЦВК та РНК СРСР "Про постачання найважливіших державних книгосховищ виданнями, які виходять на території СРСР", ВБУ в обов'язковому порядку постачається одним повним комплектом усіх видань.
  • Згідно з висновками Спеціальної урядової комісії відбувся фактичний розгром ВБУ: з Бібліотеки звільнено 40 осіб (в основному висококваліфікованих кадрових фахівців).
1934
  • 21 березня   Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УРСР "Про постачання найголовнішим державним книгосховищам видань, що виходять на території УРСР" ВБУ постачається 2 безплатними комплектами обов'язкового примірника видань друку УРСР.
  • Бібліотека вийшла із підпорядкування Наркомосу УРСР, повністю підпорядкована Академії наук і одержала нову назву: Бібліотека Всеукраїнської Академії наук.
  • При Бібліотеці створено Бюро міжнародного книгообміну.
1936
  • Лютий   Бібліотеку Всеукраїнської Академії наук перейменовано в Бібліотеку Академії наук УРСР. Відповідно до нового Статуту вона стала державним книгосховищем України і центральною науковою бібліотекою АН УРСР.
  • Березень   Бібліотека звернулась до президента АН УРСР О.О. Богомольця з проханням залучити академічні інститути до безпосередньої розробки класифікаційних схем для генерального систематичного каталогу. Постановою Президії АН УРСР це прохання було задоволено. В 1940 р. за новими схемами було перероблено ряд розділів.
1940
  • Згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 2 січня 1940 р. "Про організацію наукових установ в Західних областях Української РСР" передбачалась організація у м. Львові філіалу Бібліотеки АН Української РСР з передачою йому книжкових фондів Наукового товариста ім. Т. Шевченка, наукової колекції "Оссолінеум" та ін. (Львівській філіал почав діяти на правах самостійної наукової бібліотеки, підпорядкованої безпосередньо Академії наук УРСР, з 1944 р.).
1941
  • Серпень   Закінчено евакуацію Бібліотеки в столицю Башкирії Уфу, де у приміщенні Державного педагогічного інституту Бібліотека відкрила читальний зал з фондом відкритого доступу, МБА і персональний абонемент.
1942-1943
  • ІІ-півріччя 1942 р.   Всесоюзна Книжкова палата починає надсилати до Бібліотеки (м.Уфа) обов'язковий безплатний примірник видань московських поліграфічних підприємств.
  • 15 листопада 1943 р.   Відкрито для відвідувачів читальні зали БАН УРСР у м.Києві.
  • Взимку 1943-44 рр.   Впорядковано 1,5 млн. книжок. Відновлено роботу відділів комплектування, опрацювання, газетного, обслуговування читачів, бібліографії, рукописів, іноземного комплектування. Організовано та відновлено роботу кабінетів для обслуговування читачів: марксизму-ленінізму, образотворчих мистецтв, технічної інформації, нотно-музичної літератури.
1944
  • Квітень   Бібліотечна Рада Президії АН УРСР приймає постанову про обслуговування наукових установ Академії наук фондами Бібліотеки АН УРСР через колективний абонемент.
  • Травень   Бібліотека повністю повертається до Києва.
1945
  • Бібліотека вдруге розпочинає роботи, спрямовані на створення українського бібліографічного репертуару, знаходить підтримку у розумінні важливості цієї роботи з боку Президії АН УРСР.
  • За повідомленням Надзвичайної Державної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників, з Бібліотеки АН УРСР було вивезено до Німеччини понад 320 тис. цінних і рідкісних видань, серед них велику колекцію матеріалів з історії середньовіччя України.
  • 21-22 грудня   З метою вирішення методологічних та організаційних питань проведено нараду "Створення бібліографічної української книги за період 1798-1916 рр." за участю представників Львівської бібліотеки АН УРСР, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, бібліотеки Київського Державного універсітету.
1946
  • Під керівництвом тодішнього директора Бібліотеки Ю.О.Меженка відроджується традиція видання бібліотечного часопису, виходять "Журнал Бібліотеки Академії наук УРСР".
  • Видано за редакцією Ю.О. Меженка, перший науковий збірник Бібліотеки АН України, який було піддано різкій критиці, а тираж заборонено.
  • 27 грудня   Затверджено Тимчасове Положення про керівництво БАН України мережею бібліотек наукових установ Академії наук УРСР.
  • На прохання АН УРСР Рада Міністрів СРСР постановила надавати кожній з 25 бібліотек найбільших інститутів АН УРСР платний спеціальний обов'язковий примірник видань друку СРСР.
1948
  • 7 травня   Згідно з рішенням Президії АН УРСР Бібліотеці дозволено організувати аспірантуру з бібліотекознавства, методики і організації бібліографічної роботи й книгознавства (проіснувала до 1956 р.). Першими аспірантами Бібліотеки були: С.Й. Петров, М.Й. Джур, Є.У. Нарубіна, О.К. Олейниченко.
  • 7 серпня   Згідно з постановою Раді Міністрів УРСР Бібліотеку Академії наук УРСР реорганізовано в Державну публічну бібліотеку (ДПБ) УРСР з підпорядкуванням її Президії АН УРСР.
  • 2 листопада   ДПБ УРСР позбавлено права на одержання безплатного примірника друку через Всесоюзну Книжкову Палату; надано можливість комплектуватись через Центральний колектор наукових бібліотек обов'язковим платним примірником літератури на російській мові.
1949
  • 9 липня   ДПБ УРСР починає отримувати лише 1 безплатний примірник республіканського друку для архівного фонду друкованої продукції УРСР.
1957
  • Бібліотека включається до системи міжнародного абонемента, встановлює зв'язки із зарубіжними науковими установами та навчальними закладами.
1960
  • ДПБ УРСР функціонує як депозитарій публікацій Організації Об'єднаних Націй в Українській РСР.
1961
  • 31 травня   Згідно з рішенням ІУ пленуму Міжвідомчої Ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури УРСР "Про координацію довідково-бібліографічної роботи в УРСР" на ДПБ УРСР покладено функцію республіканського координаційного центру в галузі суспільно-політичних наук, мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства, хімічних наук і хімічної технології.
  • Введено додаткове постачання Бібліотеки обов'язковим платним примірником республіканських видань безпосередньо з видавництв.
1964
  • 24 травня   Пожежа у Державній публічній бібліотеці УРСР. Згоріло багато літератури, у тому числі частина фонду періодики та Україніки. Упродовж кількох років значну кількість втрачених інформаційних ресурсів відновлено за рахунок резервного фонду та з допомогою інших бібліотек.
1965
  • Червень   Згідно з постановою Президії АН УРСР Державна публічна бібліотека УРСР одержує назву Центральна наукова бібліотека АН УРСР.
  • Кінець року   Уряд республіки задовольнив прохання ЦНБ АН УРСР про одержання двох безплатних обов'язкових примірників республіканських видань.
1971
  • 4 травня   Згідно з постановою Державного комітету з науки і техніки при Ради Міністрів СРСР Центральній науковій бібліотеці Академії наук УРСР було надано статус науково-дослідної установи.
  • 31 жовтня   Затверджено новий статус ЦНБ АН УРСР, відповідно до якого на базі вже існуючих структурних підрозділів було створено п'ять наукових відділів: відділ теорії і методології культури, історії книги і бібліотечної справи (який в подальшому було перейменовано у відділ книгознавства), відділ наукової бібліографії, науково-бібліографічної інформації, науково-методичний, відділ рукописів.
1988
  • 19 лютого   Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР Центральній науковій бібліотеці Академії наук УРСР присвоєно ім'я академіка Володимира Івановича Вернадського.
1989
  • Червень-вересень   Переїзд ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України до нового приміщення (проспект 40-річчя Жовтня, 3).
  • 10-13 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Роль бібліотек у розвитку суспільства".
1990
  • 16-18 жовтня   Республіканська наукова конференція "Перспективи розвитку бібліотечної справи в Українській РСР".
1991
  • Розпочато довідково-бібліографічне обслуговування читачів і абонентів Бібліотеки інформаційними ресурсами на CD-ROM.
  • 8-10 жовтня   Республіканська наукова конференція "Бібліотека — Інформатизація — Наука".
1992
  • 6 липня   Постановою Кабінету Міністрів України "Про впорядкування розсилки контрольних примірників творів друку" поліграфічні підприємства, а також установи й організації, незалежно від форм власності, які мають розмножувальну техніку, зобов'язані надсилати безплатно ЦНБ ім. В.І. Вернадського "усі видання всіма мовами, що випускаються на території України, в тому числі газети" в 2-х примірниках.
  • IV-й квартал   Здійснено реорганізацію структури ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України. Підрозділи Бібліотеки згруповані за напрямами діяльності в чотири науково-дослідних інститути: Бібліотекознавства, Української книги, Рукопису, Архівознавства і п'ять центрів: Консервації і реставрації фондів, Культурно-просвітницький, Бібліотечно-інформаційних технологій, Інформаційно-аналітичний, Редакційно-видавничий.
1993
  • У Бібліотеці організовано аспірантуру та спеціалізовану раду по захисту кандидатських і докторських дисертацій.
  • ЦНБ ім. В.І. Вернадського розпочинає видання журналу "Бібліотечний вісник".
  • У основному приміщенні Бібліотеки створено локальну комп'ютерну мережу з пропускною спроможністю 10 MBit/сек.
  • 12-15 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті".
1994
  • Січень   Організовано інформаційний обмін з абонентами ЦНБ ім. В.І. Вернадського по електронній пошті.
  • Розпочато наповнення електронного каталогу поточних надходжень до фондів книгозбірні.
  • В структурі Бібліотеки створено науково-дослідний інститут біографічних досліджень.
  • 11-13 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Автоматизовані системи інформаційно-бібліотечного обслуговування".
1995
  • У структурі ЦНБ ім. В.І. Вернадського на базі Інформаційно-аналітичного центру створено Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади.
  • 10-13 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-наукові системи".
1996
  • 5 квітня   Указом Президента України Бібліотеці надано статус національної і нову назву — Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ).
  • Згідно того ж Указу в Бібліотеці засновано Фонд Президентів України.
  • 15-16 травня   В НБУВ проведена робоча нарада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук — членів Міжнародної асоціації академій наук і академій наук країн Балтії, на якій було створено Раду директорів бібліотек та інформаційних центрів академій наук. Першим Головою Ради обрано генерального директора НБУВ члена-кореспондента НАН України О.С. Онищенка.
  • Вересень   У Бібліотеці створено спеціалізований комп'ютерний зал для забезпечення онлайнового доступу читачів до інформаційних ресурсів Internet.
  • 8-10 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки".
1997
  • Березень   Започатковано сайт Бібліотеки.
  • 14-17 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек".
  • Грудень   Генерального директора НБУВ члена-кореспондента НАН України О.С. Онищенка обрано академіком НАН України.
1998
  • 14 травня   Президент України Леонід Кучма відвідав Бібліотеку. Глава держави передав керівництву НБУВ архіви Комітету державної безпеки щодо першого Президента України, видатного українського вченого, громадського і суспільного діяча Михайла Грушевського. Президент України доручив віце-прем'єр-міністру України Валерію Смолію забезпечити перевидання "Пересопницького Євангелія", що зберігається у фондах НБУВ.
  • Травень   На сайті Бібліотеки встановлено електронний каталог поточних надходжень до фондів книгозбірні.
  • Жовтень   Розпочато реферування вітчизняної наукової літератури з наступним включенням матеріалів аналітико-синтетичної переробки вхідного документного потоку до Загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова" та Українського реферативного журналу "Джерело".
  • 13-16 жовтня   Міжнародні наукові конференції:
    • "1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні";
    • "Інформаційна діяльність наукової бібліотеки";
    • "Проблеми створення Українського біографічного словника".
  • Грудень   Генерального директора НБУВ академіка НАН України О.С. Онищенка обрано академіком-секретарем Відділення історії, філософії та права НАН України.
1999
  • 25-26 травня   Міжнародна наукова конференція "Львівському "Апостолу" — 425".
  • Червень   Розпочато цілеспрямоване формування електронного фонду. Його перша складова — зібрання авторефератів дисертацій, захищених вітчизняними науковцями.
  • 12-15 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток".
2000
  • 24-25 січня   Міжнародний семінар "Електронні бібліотеки й автоматизовані бібліотечно-інформаційні технології" та презентація системи автоматизації бібліотек "ІРБІС-2000".
  • 7 квітня   Указом Президента України N 575/2000 "Про відзначення нагородами України" головному бібліографу Бєляєвій Лілії Вікентіївні, вченому секретареві Попроцькій Вірі Григорівні, завідувачу відділу Сірій Іраїді Володимирівні присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури".
  • 10-13 жовтня   Міжнародна наукова конференція "Бібліотеки — центри науково-інформаційних ресурсів XXI ст.".

Електронний літопис Бібліотеки
2009     2008     2007     2006     2005     2004     2001-2003     1918-2000