Створено єдиний бібліографічний ресурс творів Кобзаря

До друку підготовлено також науково-бібліографічне дослідження «Кобзар» Т. Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Видання органічно пов'язане з першим і акумулює результати багаторічної роботи його авторів — наукових співробітників  Лілії Бєляєвої та Ірини Войченко.

— Кобзаріана Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського одна з найбільших в Україні та світі, — каже Ірина Войченко. —  І не лише кількісно. У ній представлено рідкісні видання. Зокрема всі чотири прижиттєвих «Кобзарі», серед яких найцінніше перше видання 1840 року. Нагадаю, що  в Україні відомо про п'ять таких примірників.

Автори дослідили приблизно 400 видань мовою оригіналу та в перекладах 21 мовою,  а також шість рукописних «Кобзарів» і подали повний опис кожного з них. Для цього було опрацьовано окремі неушкоджені або відмінні за оформленням примірники з фондів книгозбірень та установ країни й використано доступні електронні коші книжок із бібліотек світу, авторитетні бібліографічні джерела. Проведено також значну роботу з пошуку інформації, якої нема у виданні.

Такий підхід дав змогу не лише подати вичерпну інформацію щодо оформлення та змісту майже всіх видань колекції, а й виявити науково цінні факти з історії видання та побутування книжки.

Під час виконання наукового проекту виявили видання, які потребують окремої уваги. Передусім ідеться про «Кобзар», підготовлений до друку в Монтрей-су-Буа (Франція) після Другої світової війни. Вірогідне припущення, що час та місце створення і друкування книжки не збігалися з часом та місцем її виходу в світ. Вочевидь, «Кобзар» з'явився у французько-українському видавництві Hromada і був надрукований у Парижі 1947 року. Тим часом з якихось причин книжку оправлено і фактично видано друком лише 1964 року в мюнхенському видавництві «Дніпрова хвиля». Якщо це  так, історія появи книжки потребує подальших досліджень.