Інститут бібліотекознавства створений 1992 р. як окремий науковий підрозділ у структурі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ).

Інститут є продовжувачем традицій розвитку українського бібліотекознавства та заснованого при Всенародній бібліотеці України (назва НБУВ на той час) Науково-дослідного інституту бібліотекознавства (1924–1925), функції якого до 1933 р. виконувала Науково-дослідна комісія бібліотекознавства і бібліографії, зокрема: організовувати і координувати науково-дослідну та методичну роботу відділів і кабінетів ВБУ, розвивати теоретичні проблеми бібліотекознавства і бібліографії у світлі актуальних завдань сучасності, очолювати роботу з підвищення кваліфікації бібліотечних співробітників Києва і всієї України. З отриманням 1927 р. статусу наукової організації на НДКБ було покладено централізацію та координацію наукової діяльності з іншими науковими бібліотеками.

Після набуття незалежності Україною значно підсилюється роль Бібліотеки як науково-дослідної установи, що зумовлено й відповідними організаційно-структурними змінами. З вересні 1992 р. у складі Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського починають функціонувати на правах підрозділів чотири науково-дослідних інститути – бібліотекознавства, рукопису, української книги, архівознавства та п’ять центрів – реставрації і консервації, редакційно-видавничий, бібліотечно-інформаційних технологій, інформаційно-аналітичний та культурно-просвітницький.

Інститут бібліотекознавства було створено на базі відділу бібліотекознавства, який після реорганізаційних змін функціонував у структурі інституту як відділ загального бібліотекознавства для укладання методичних засад інноваційних розробок та координації науково-технологічної діяльності в Бібліотеці. Інститут був покликаний розвивати українське бібліотекознавство та опрацювати комплекс взаємопов’язаних технологічних процесів бібліотечної діяльності в умовах інноваційного розвитку суспільства. Його діяльність спрямовувалася на вивчення та удосконалення всіх аспектів бібліотечної справи з метою теоретичного, методичного й організаційного забезпечення роботи наукової бібліотеки. Інститут бібліотекознавства мав інтегрувати науково-дослідну роботу низки бібліотечних відділів, що здійснювали комплектування, систематизацію, каталогізацію та організацію бібліотечних фондів, створення науково-пошукового апарату, відділів обслуговування основного фонду, відділів обслуговування літературою природничого і технічного профілю та гуманітарного профілю, обмінно-резервних фондів тощо. У різні роки (до 2011) у структурі Інституту перебувало до 10 відділів.

Упродовж 2011–2017 рр. структура Інституту неодноразово оновлювалася в контексті пріоритетних напрямів розвитку сучасного бібліотекознавства та НБУВ, (у 2011–2014 рр. функціонував під назвою Інститут науково-методичного забезпечення бібліотечно-інформаційної роботи). Сьогодні до складу Інституту бібліотекознавства входять такі підрозділи:

Відділ теорії і методології бібліотечної справи;

Сектор соціокультурних комунікацій;

Відділ наукових видань;

Відділ з охорони інтелектуальної власності.

Діяльність Інституту полягає у здійсненні наукової, науково-методичної, науково-інформаційної та науково-організаційної роботи, спрямованої на розробку теоретико-методологічних, прикладних засад розвитку бібліотечної справи та бібліотекознавства. Інститут є координуючим науково-дослідним та науково-методичним центром НБУВ, бібліотечно-інформаційної системи НАН України у галузі бібліотекознавства та бібліотечно-інформаційної діяльності. Відповідно до Положення Інституту бібліотекознавства основними напрямами його діяльності визначено:

• теоретико-методологічне розроблення сучасних напрямів бібліотекознавства, історія вітчизняного та зарубіжного бібліотекознавства;
• організація та проведення наукових досліджень з актуальних питань бібліотекознавства та бібліотечної справи в Україні;
• науково-організаційна робота в сфері реалізації наукових, науково-інформаційних, соціокультурних проектів, популяризації, упровадження результатів НДР Інституту в бібліотечну практику; науково-організаційне та інформаційно-аналітичне забезпечення управління бібліотечно-інформаційною діяльністю НБУВ;
• науково-інформаційне забезпечення бібліотекознавчих досліджень та професіоналізації бібліотечних кадрів;
• дослідження проблем охорони інтелектуальної власності бібліотечно-інформаційних ресурсів; науково-методичне та науково-організаційне забезпечення охорони об’єктів інтелектуальної власності, створених у процесі наукової та бібліотечно-інформаційної діяльності НБУВ;
• науково-методичне забезпечення організації діяльності НБУВ, бібліотек науково-дослідних установ НАН України, інших систем і відомств.

За час функціонування Інституту бібліотекознавства очолювали:

1992–1996 рр. – Михайло Семенович Слободяник;

1997–2007 рр. – Анатолій Григорович Бровкін;

2008–2010 рр. – Олена Вікторівна Воскобойнікова-Гузєва;

2011 р. – до сьогодні – Ольга Миколаївна Василенко.

Із дня заснування Інститутом бібліотекознавства здійснюється виконання науково-дослідних робіт, пов’язаних із вирішенням актуальних завдань українського бібліотекознавства і бібліотечної справи та розвитку НБУВ, а саме:

• Інформаційно-функціональна модель наукової бібліотеки (науковий керівник: М. С. Слободяник, канд. пед. наук; термін виконання: 1993–1995 рр.);
• Формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки: технологія і організація (науковий керівник: М. С. Слободяник, д-р іст. наук; з 1997 р. А. Г. Бровкіна, канд. іст. наук; термін виконання: 1996–1998 рр.);
• Технологія і організація формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки (науковий керівник: А. Г. Бровкін, канд. іст. наук; термін виконання: 2000–2004 рр.);
• Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки (науковий керівник: А. Г. Бровкін, канд. іст. наук; термін виконання: 2005–2007 рр.);
• Управління бібліотечно-інформаційною діяльністю наукової бібліотеки» (наукові керівники: А. Г. Бровкін, канд. іст. наук; О. В. Воскобойнікова-Гузєва, канд. іст. наук; термін виконання: 2008–2010 рр.);
• Підвищення ефективності інформаційної діяльності наукової бібліотеки (науковий керівник: О. М. Василенко, канд. іст. наук; термін виконання: 2011–2013 рр.);
• Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек як фактор розвитку суспільства знань (науковий керівник О. М. Василенко, канд. іст. наук; термін виконання: 2014–2016 рр.);
• Організація бібліотечно-інформаційних ресурсів як складова формування вітчизняного інтегрованого інформаційного простору (науковий керівник Н. В. Стрішенець, д-р іст. наук; термін виконання: 2014–2016 рр.);
• Розвиток нормативно-методичної бази діяльності наукових бібліотек відповідно до міжнародних стандартів» (науковий керівник: О. М. Василенко, канд. іст. наук; термін виконання: 2017–2019 рр.).

Зміст і характер наукових досліджень Інституту спрямовано насамперед на відтворення в наукових концепціях сучасного розвитку бібліотекознавства та бібліотечної справи, аналіз трансформації наукових бібліотек в умовах суспільних перетворень, розробку й упровадження інноваційних форм і методів в бібліотечно-інформаційну діяльність; задоволення науково-інформаційних та культурно-освітніх вимог суспільства на основі розбудови вітчизняного інформаційного простору та упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему бібліотечно-інформаційного обслуговування, розвиток системи управління бібліотечно-інформаційними комплексами та бібліотечними мережами в умовах формування суспільства знань.

У межах розробки завдань наукової проблематики, пов’язаних із НДР Інституту бібліотекознавства, провідними фахівцями НБУВ, авторитет яких нині визнано вітчизняним та зарубіжним бібліотекознавчим співтовариством, було захищено 4 докторских дисертації (М. С. Слободяник, Н. В. Стрішенець, К. В. Лобузіна, О. В. Воскобойнікова-Гузєва) та 18 – кандидатських (І. П. Антоненко, Т. В. Добко, О. Г. Кириленко, Т. В. Коваль, В. В. Матусевич, Я. О. Хіміч, Н. Ю. Калиберда, О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Т. М. Коваль, О. Г. Яковенко, Т. Л. Кулаковська, Г. І. Солоіденко, О. М. Василенко, О. О. Сербін, О. О. Ісаєнко, Н. Б. Захарова, Л. М. Дем’янюк, Л. А. Литвинова).

За результатами наукових досліджень було опубліковано 10 монографій, 15 збірників наукових праць, 48 науково-методичних, науково-інформаційних, довідкових і бібліографічних видань, велика кількість наукових статей, зокрема й у закордонних виданнях.

У контексті співпраці НБУВ з органами державної влади Інститут систематично надає пропозиції та бере участь у проектах з удосконалення нормативно-методичної бази щодо розвитку бібліотечної справи в Україні. Зокрема, було підготовлено для Комітетів Верховної Ради України з питань культури і духовності та з питань свободи слова та інформації, Президії НАН України пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань отримання обов’язкового примірника вітчизняних видань Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського, інформаційні матеріали щодо можливої участі НБУВ у підготовці та реалізації заходів за напрямами, передбаченими Коаліційною угодою Верховної Ради України. Розроблено і подано Пропозиції до рекомендацій Комітету з питань культури і духовності для парламентських слухань на тему: «Українська книга: реалії сьогодення та перспективи розвитку вітчизняного книговидавництва та книгорозповсюдження». У напрямі співпраці на міжвідомчому рівні підготовлено і подано до Міжвідомчої ради з питань розвитку бібліотек та бібліотечної справи Міністерства культури України пропозиції, спрямовані на розвиток вітчизняної бібліотечно-інформаційної сфери, які представлено в Аналітичній довідці «Стан, проблеми та напрями реформування бібліотечної мережі України», Пропозиціях щодо започаткування міжвідомчих проектів із розвитку бібліотечної справи в Україні, Пропозиціях до проекту Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні на період до 2025 року, які стали складовою «Концепції якісних змін бібліотек задля сталого розвитку України (до 2025 р.)».

Інститут співпрацює з провідними вітчизняними та зарубіжними бібліотеками, органами стандартизації, спеціалізованими кафедрами вищих навчальних закладів держави, центрами науково-технічної інформації, соціокультурними установами і організаціями. Провідні спеціалісти Інституту є членами експертних, наукових, координаційних рад, беруть участь у міжвідомчих та міжнародних проектах.

У рамках діяльності Інституту здійснюється значна науково-методична робота з бібліотеками наукових установ НАН України. Співробітники методичної групи забезпечують діяльність Інформаційно-бібліотечної ради НАН України (відповідальний секретар Г. І. Солоіденко), здійснюють підготовку науково-методичних видань та інформаційно-аналічних оглядів про діяльність бібліотечної мережі, а також – науково-інформаційне та методичне консультування бібліотек усіх систем і відомств, зокрема на платформі сервісу «Е-науково-методична служба».

Інститут є активним учасником різноманітних міжнародних і національних наукових форумів, організатором міжнародним наукових конференцій на базі НБУВ, співорганізатором наукових форумів спільно з іншими бібліотечно-інформаційними установами. Інститутом 2015 р. започатковано проведення бібліотекознавчих студій пам’яті професора М. С. Слободяника, які є спадкоємцем традицій та органічним продовженням бібліотекознавчих сесій, що проводилися Інститутом під керівництвом відомого вченого у 90-х роках ХХ ст.

Інститут систематично організовує науково-методичні семінари, є координатором системи підвищення кваліфікації фахівців бібліотечно-інформаційних установ мережі НАН України та структурних підрозділів НБУВ, проводить різноманітні заходи для наукових бібліотек інших систем і відомств з актуальних питань бібліотечно-інформаційної діяльності. Також співробітниками Інституту здійснюється значна робота з організації та проведення науково-інформаційних та соціокультурних заходів для користувачів НБУВ. Зокрема, у рамках роботи з молодими науковцями та співпраці з Київською Малою академією наук реалізовано проект «Юні науковці – агенти позитивних змін в Україні». Щорічно проводяться комплексні заходи з популяризації національного образотворчого мистецтва, популяризації історії науки України та ін.

У складі Інституту створено фонд бібліотекознавчої літератури, який налічує понад 25 тис. прим. вітчизняних та зарубіжних видань, зокрема у фонді зберігаються унікальні видання ХІХ – початку ХХ ст. Співробітники Відділу теорії і методології бібліотечної справи формують інтегровані бази даних «Бібліотекознавча література» та «Праці співробітників НБУВ», здійснюють виконання інформаційних запитів спеціалістів бібліотечно-інформаційної сфери, забезпечують інформаційний супровід виконання НДР.

Сьогодні Інститут, долаючи проблеми дефіциту кадрового та матеріально-технічного забезпечення, успішно працює над вирішення наукових та науково-прикладних завдань, актуальних для вітчизняної бібліотечної справи та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Ольга Василенко,

Директор інституту бібліотекознавства

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Інститут бібліотекознавства висловлює щиру подяку усім співробітникам за надання фотографій із власних архівів.

Всіх зацікавлених запрошуємо до читального залу бібліотекознавчої літератури (к. 335), де експонуєтся розгорнута тематична виставка.

Електронну виставку підготувала головний бібліотекар Денисова С. О.