Реабілітація через десятиліття

Поділитися: 
Дата події: 
21-03-2019

21 березня 2019 року в  Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулась презентація унікальних книг. Про дві розповідали  широко, інші були представлені дещо коротше, але кожна з них може вважатись раритетом, якому дали друге життя.

Серце кожного бібліотекара і книжника щиро радіє, споглядаючи такі скарби, – сказала, відкриваючи презентацію, генеральний директор НБУВ Любов Андріївна Дубровіна. Вона щиро подякувала видавцю і вченим-дослідникам за великий внесок у нашу культуру, який зроблено саме цим поверненням суспільству надзвичайно цінних книг.  З ними повертається історична пам’ять народу, підкреслила вона. Адже ці заборонені в репресивний період, викреслені з тодішнього буття і навіть зі спогадів сторінки – це і славетна, й трагічна наша історія. Настав час, коли ми повинні її повертати всім. Тому Л.А. Дубровіна привітала присутніх з таким невеличким святом – виданням цих унікальних книжок.

 Усі представлені на зібранні книги були видрукувані завдяки зусиллям харківського видавця Олександра Олеговича Савчука. Він відзначив у своєму виступі, що протягом останніх років чи не кожне їхнє видання було певним чином пов’язане з бібліотекою Вернадського, тож сьогодні можна скласти певний звіт. Так, минулого року вийшла вже повноцінна спільна з НБУВ робота «Портрети українських кобзарів» Опанаса Сластьона за оригіналами зазначених кобзарських портретів, які зберігаються у відділі образотворчих мистецтв Інституту рукопису НБУВ. Серед інших  дивовижних книг варто згадати такі, як «Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України», «Українське народне мистецтво»,  «Студії з української етнографії та антропології», «Писанки на галицькій Волині» та інші. Тобто видавництво розширювало тематику і хронологічно, й територіально.

Стосовно презентованої книги «Київ: провідник / за редакцією Федора Ернста» Олександр Савчук наголосив, що це  перше перевидання унікального й одного з найкращих путівників по місту Києву — «гіда» 1930-го року за редакцією видатного українського мистецтвознавця Федора Ернста (1891—1942). Це репринтне перевидання видано з передмовою українського історика, джерелознавця, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка С.І. Білоконя.   «Провідник» Ернста був колись єдиним джерелом справжнього знання Києва.

Книга виконана на спеціальному крейдованому папері, у твердій оправі з полотняним палітурним матеріалом, тисненням і суперобкладинкою. Видання містить 842 сторінки, 151 ілюстрацію та 2 плани Києва на форзацах. Видавці прагнули якомога точніше передати стилістику 30-х років та  особливості книги. Наклад можна вважати середнім – 500 примірників, але видавництво вже відчуло, що попит на «Провідник» є.

Видатний історик і дослідник Сергій Іванович Білокінь у своєму виступі торкнувся кількох представлених книг. Безцінним назвав він видання «Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України» – фактично першу повну редакцію цієї книги. В ній представлено й проаналізовано понад 180 пам’яток архітектури, з яких на сьогодні збереглося… лише 16. Великий інтерес представляють коментарі наприкінці книги, серед яких вміщена й негативна рецензія, причому без прізвища, яка, напевно, й стала причиною того, що повне видання так довго йшло до читача .

Високо оцінив він  також книгу «Київ: провідник», звернувши увагу ще й на дуже рідкісний портрет у ній Федора Ернста. І особливу увагу приділив другому презентованому виданню – «Список репресованої літератури: документи і матеріали / упорядник Сергій Білокінь; редактор Юрій Буряк» (Київ: Українські пропілеї, 2018).  Це – літературно-культурологічний проект, який історик і вчений здійснює  спільно з видавництвом "Українські пропілеї". Проект передбачає дослідження й оприлюднення на широкий загал раніше не публікованого переліку заборонених в Україні видань як свідчення тоталітарної цензури комуністичного режиму. Він дає змогу відновити історичну справедливість та повернути в культурний і науковий обіг значну кількість знакових вітчизняних видань, залишених на маргінесах з ідеологічних міркувань.

Ось лише одна цитата з передмови, наведена Сергієм Івановичем: «Будь-яке видання доби розстріляного відродження було приречене на знищення. У «головлітівських» цензурних зведених списках  літератури, що підлягає вилученню з продажу, бібліотек та учбових закладів, передбачали фіксувати автора, назву, видавництво, рік видання і мову. Але  вже перші партії книжок, що підлягали забороні, були настільки великі, що в рубриці «назва» з’явилися записи,  які спрощували роботу бібліотекарів: «всі твори, за всі роки, всіма мовами». Вражаючий факт! У ті часи, зазначив С.І. Білокінь, окремі примірники могли зберегтися лише в спецфонді (не більше двох) та у приватних збірках мужніх бібліофілів. Тому пошуки й дослідження ще тривають.

Завідувач відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ Тетяна Василівна Добко відзначила, що репринтне видання «Провідника»– це взагалі великий подарунок для киян, зроблений з великою любов’ю. В ньому зафіксовано Київ, якого вже немає, але який ще багато хто пам’ятає. А книга «Список репресованої літератури» засвідчує, якої духовної спадщини  були позбавлені кілька поколінь українців і як ідеологічна машина ламала людські долі.

Завідувач відділу національної бібліографії Сидір Степанович Кіраль звернув увагу на те, яку велетенську роботу здійснено дослідниками й пошуковцями при підготовці таких видань. Він вражений працями С.І. Білоконя, обсягом і змістом фактажу цих книг та їх  викладом. Рецензія того часу на «Київ: провідник», вміщена у цьому перевиданні тепер, – це не що інше, як донос і вирок, зазначив С.С. Кіраль. Чого варта одна лише фраза з вимогою «показати гидоту київських святинь»! Обидві презентовані книги, на думку вченого,  це провідники української культури й  духовності, без чого не може існувати і функціонувати українська держава.

 У своїх виступах завідувач відділу зарубіжної україніки НБУВ, доктор історичних наук Тетяна Дмитрівна Антонюк і завідувач залу картографії НБУВ Валентина Вікторівна Мельничук щиро подякували всім, хто доклав свого прагнення, думки, пошуку й зусиль до видання цих надзвичайно потрібних читачам і дослідникам видань.

Гармонійним доповненням почуттів учасників презентації став виступ співачки, лауреата премії імені Василя Стуса Олени Голуб, яка майстерно виконала пісні на слова поетів періоду розстріляного відродження.

Любов Андріївна Дубровіна вручила видавцеві О.О Савчуку та історику й досліднику С.І. Білоконю книги, надруковані в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Фотоматеріали: