Внесок І. Франка у справу перекладання важко переоцінити. Приділяючи перекладам не менше уваги, аніж власній творчості, письменник не тільки дав українцям величезну бібліотеку перекладної літератури (він охопив літератури майже всіх віків і народів), а й заклав наукові підвалини українського сучасного перекладознавства.

І. Франко вперше взявся до планомірної, систематичної роботи в перекладанні, розглядаючи наявність перекладених світових шедеврів як один із показників зрілості й повнокровності рідної літератури. Він збагатив українську літературну мову розмаїттям зображувальних засобів, а найважливіше – довів, що українська мова може існувати як самостійна та цілком багата для того, щоб передати всі тонкощі твору-оригіналу.

Перекладацький доробок Франка можна умовно поділити на кілька груп: художній переклад, науковий переклад, переклад апокрифів та Святого Письма.

Виставка підготовлена Відділом соціокультурної діяльності.