Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.

     Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Київської Русі. Саме в цей час Київська Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав поширив великокнязівську владу на захід від Чудського озера, на землі, загарбані Польщею. У 1043 р. організував похід проти Візантії, зміцнював південні кордони Русі, у 1036 р. вщент розгромив печенігів під Києвом. Він активно займався будівництвом. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Київської Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Київської Русі на річку Рось.

     Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.

Тематичну електронну виставку підготовлено Відділом соціокультурної діяльності.