Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники.

  Редактор низки українських періодичних видань, автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник. Один із організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії (1904).

   Відділом соціокультурної діяльності до 160-річчя Грінченка Б.Д. підготовлено електронну та книжкову виставки «Діячі науки і культури України: Борис Грінченко (1863-1910), громадський діяч, письменник, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, історик, публіцист, упорядник і видавець "Словника української мови".  Електронна виставка містить біля 100 прижиттєвих видань Бориса Грінченка , з більш повною книжковою виставкою можна ознайомитись в приміщенні бібліотеки головного корпусу.