Більшість людей інтуїтивно асоціюють поняття сталого розвитку з охороною навколишнього середовища. Це не помилка, а просто спрощення. Фактично це означає баланс між трьома чинниками цивілізаційного прогресу: соціальним, економічним та екологічним. потім до найпопулярнішого визначення, сталий розвиток – це спосіб управління нашою планетою таким чином, щоб добробут сучасних людей не означав обмеження ступеня задоволення потреб майбутніх поколінь. Говорячи просторіччям, Земля, яку ми залишаємо своїм дітям, має бути принаймні в тому стані, в якому ми її отримали від предків. Варто підкреслити, що думати про майбутнє, обов’язково означає жертви чи обмеження в теперішньому. Методом сталого розвитку є управління наявними ресурсами таким чином, щоб потреби сучасного суспільства були повністю задоволені. Це взагалі можливо?

Натхненням для концепції сталого розвитку стало управління лісами. Люди потребували деревини в течії тисячоліть і активно її експлуатували. Проте в який момент вони розуміють, що ключ до виживання — це встановити такий темп вирубки та посадки, щоб ліс завжди мав шанс відновитися. У глобальному контексті став розвиток вперше з’явився в 1987 році як частина доповіді Г. Брантланда «Наше спільне майбутнє», представленої Всесвітньої комісії з навколишнього середовища та розвитку (WCED). Будучи революційною і явно необхідною ідеєю, вона домінувала під час конференції ООН 1992 року, широко відомої як саміт також Землі в Ріо. Його плодом став відомий документ «Порядок денний на XXI століття», який сформулював основні орієнтири впровадження сталого розвитку у світі, особливо в контексті місцевого життя. поточних двох десятиліть тема лише набувала актуальності та ваги. На Йоганнесбурзькому саміті 2002 року, відомому як «Ріо 10+», було підготовлено план партнерства для досягнення цільового розвитку. Через десять років, знову в Ріо («Ріо 20+»), представники ООН зосередилися на інституційній основі та так званій зеленій економіці. Принцип сталого розвитку також був обов’язково включений до загальної Конституції Республіки Польща 1997 року. Згідно зі статтею 5, він повинен керувати діями держави, забезпечуючи відповідний захист навколишнього середовища.

Цілі різнобічного розвитку

Крім того, найкрасивіші ідеї мало значать, якщо вони не відображені в діях. Тому останній документ ООН, відомий як Порядок денний до 2030 року, формулює 17 реальних і конкретних цілей, яких необхідно досягти в рамках політики сталого розвитку. Вони стосуються таких ключових питань, як:

- зниження рівня бідності, голоду та зміцнення здоров’я;

-забезпечення доступу до освіти та гендерної рівності;

-стале управління та водою;

-підтримка економічного розвитку та зниження безробіття;

-підвищення безпеки в містах;

-протидія кліматичним змінам і забрудненню води.

Тематичну електронну виставку підготовлено Відділом соціокультурної діяльності.