30 січня 2014 року виповнюється 180 років від дня народження основоположника та патріарха української історичної школи Володимира Боніфатійовича Антоновича. Частина особової бібліотеки вченого зберігається зараз у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.

Володимир Боніфатійович Антонович (1834–1908) – історик, археолог, етнограф, викладач загальної історії у Київському кадетському училищі (1862––1908), головний редактор Київської Тимчасової комісії для розбору давніх актів, керівник видання «Архив Юго-Западной России» (1868–1880), завідуючий нумізматичним кабінетом і музеєм старожитностей Університету Св. Володимира (1872), магістр російської історії (1870), доктор російської історії, ординарний професор Університету Св. Володимира (1878), декан історико-філологічного факультету (1880), член багатьох наукових товариств.

Перше знайомство з бібліотечною книгою відбулось у Володимира Боніфатійовича під час підготовки до вступу в Одеську другу гімназію. У квартирі господаря Оттона Абрамовича, де проживав під час вступу майбутній історик, була не дуже численна і не упорядкована бібліотека. Але саме там майбутній вчений познайомився з творами Адама Міцкевича, перекладами новогрецьких пісень Олександра Ходзька. А вже у старших класах В. Б. Антонович захопився творами французьких просвітителів: Монтеск’є, Руссо, Вольтера, під впливом яких і склався світогляд вченого. У 1850 р., після переїзду до Києва, майбутній вчений ознайомився з українською літературою та джерелами української історії, почав збирати багатющу історикознавчу бібліотеку.

Досить вдало охарактеризував особову бібліотеку В. Б. Антоновича його учень, вчений історик та археолог Д. І. Багалій, який особисто переглядав бібліотеку. За його словами до книгозбірні «увійшло все, що було цінного і рідкого по усіх галузях українознавства, а не лише по українській і російській історії». Тобто, склад бібліотеки В. Б. Антоновича визначався особливостями його наукової роботи.

У лютому 1919 р. перший історично-філологічний відділ УАН придбав українознавчу бібліотеку В. Б. Антоновича. Книгозбірня містила: книги з різних галузей історико-філологічних дисциплін (разом 3 482 назв, близько 5 000 томів) та 2000 брошур, зведених у збірники за спеціальним змістом. Зібрання було розміщено у 16 великих шафах. У 1921 р. радянський уряд видав охоронний лист про недоторканність Бібліотеки історико-філологічного відділу УАН.

У 1928 р. була організована виставка пам’яті В. Б. Антоновича.  Виставка складалась з численних публікацій та рукописів вченого, фотографій, дипломів і нагород, газет й часописів зі статтями про Антоновича, конспектів і літографованих курсів його лекцій, меморіальних речей й документів з колекції вченого тощо. На жаль, після закриття виставки усі речі, книги й рукописи залишилися в історичній секції. Пізніше, на початку 1930-х років, їх передано до Історично-археографічного інституту, який невдовзі було ліквідовано. У середині 30-х років ХХ ст. до ВБУ надійшла лише частина рукописів і книг з бібліотеки В. Б. Антоновича, причому останні потрапили до загальних фондів.

Дана  електронна виставка презентує титульні сторінки книг з особової бібліотеки вченого, які нині зберігаються у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Цінність цих видань полягає, насамперед, у власноручних помітках і поправках колишнього власника бібліотеки, а також дарчих написах М. С. Грушевського, О. Я. Ефименко, І. В. Лучицького, Д. І. Багалія та ін. Представлені, також, фотокопії печаток книготорговельних фірм минулих століть, що збереглись на книгах з особової бібліотеки  вченого.

Виставку підготувала старший науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Мяскова Т. Є.