1 серпня 1914 р. війна, що вирувала у Європі перетворилася у Світову війну. У цей час газета «Киевлянин» писала: «Клубок великих событий, развертываясь с ужасающей стремительной быстротой, привел к массовому столкновению европейских народов к той грандиозной войне, к которой великие европейские державы неуклонно готовились, которую предвидели, которую… надеялись избежать». Події, що призвели до війни знає кожна освічена людина, але головними причинами світового конфлікту стали зневага до законів міжнародного права, неповага до суверенних народів, до їх правових і етнічних норм, які зумовлюють спокійне й мирне співіснування держав.

   Дійсно, війну передбачали й очікували. Письменник Герберт Уеллс ще у 1908 р. опублікував свій роман-утопію «Війна у повітрі». Згодом твір передрукували декілька російських газет, у т. ч. й київська газета «Последние новости». У анонсі до роману редакція газети зазначала, що «Знаменитый ученый с необычайной прозорливостью предсказал и описал события, сейчас происходящие, мы считаем своевременным дать нашим читателям перевод этой необычайно интересной книги. Думаем, что чтение этого романа сейчас будет… не только интересным , но и чрезвычайно поучительным». Г. Уеллс передбачив не тільки можливість світової війни, а й застосування у ній нової зброї та авіації.

   Повітряний флот на початку Першої світової війни мали Німеччина, Франція, Англія, Іспанія, Австрія та Росія. Те, що ще донедавна здавалося фантастичним стало реальністю – повітряний простір, як земля і вода, став місцем битви.

   Авіація у Першій світовій війні використовувалася як у розвідці так і у бойових діях. Пілоти здійснювали розвідувальні рейди глибоко у тилу ворога, фотографували розташування ворожих батарей, окопів, позицій ворога, військових складів. З перших днів війни відбувалися повітряні бої між супротивниками, скидалися бомби на позиції неприятеля.

   Майже щодня у газетах розповідалось про героїчні бої між російськими аеропланами«Ілля Муромець» та німецькими «Цеппелінами». «Київська земська газета» писала, що за влучністю метання бомб жоден аероплан у світі не може зрівнятися з «Іллею Муромцем-Київським». Авіаконструктор, творець «Іллі Муромця» І. І. Сікорський народився Києві в 1889 р., у 1914 р закінчив Київський політехнічний інститут. Саме у Києві він побудував свої перші 6 моделей літаків та гелікоптер. Російська армія оцінили винахід Сікорського, як унікальний засіб далекої розвідки та нанесення бомбових ударів. На Московській повітроплавальній виставці він був нагороджений Великою золотою медаллю, а Російське технічне товариство нагородило його медаллю «За корисну працю у повітроплаванні та за самостійну розробку аероплана своєї системи, яка дала чудові результати». Київське товариство повітроплавання нагородило знаменитого земляка золотою медаллю.

   Газетна періодика на початку ХХ-го століття була єдиним джерелом масової інформації. Тому саме з газет громадськість отримувала оперативну інформацію про події на фронті. Кожна газета мала розділ, присвячений війні: «Огляд військових дій», «Війна», «Європейська війна», «Хроніка війни», «На театрі війни», «Війна у повітрі» та ін. У статтях аналізувалися причини, що призвели до війни, надавалися фронтові огляди, друкувалися списки нагороджених, поранених та загиблих, розглядались проблеми біженців та полонених.

   Через століття пожовклі сторінки газет нагадують нам про героїчні вчинки перших військових пілотів: штабс капітана Нєстєрова, першого здійснившого «мертву петлю» на Сирецькому військовому аеродромі у Києві, поручика Башко, поручика Смірнова, штабс-капітана Наумова, унтер-офіцерів Шкудова, Ткачева, Євсюкова, пілотів Прусіна та Лаврова; перших у Російській імперії жінок-пілотів: Є. Шаховської, М. Курп’євої, Л. В. Звєрєвої, Є. П. Самсонової та ін.

   На виставці представлені статті з газет, що виходили під час Першої світової війни. До виставки додається бібліографічний список статей, які стосуються участі повітряного флоту у Першій світовій війні.

   Виставку підготувала зав. сектору газетних фондів Носкіна Н. М. та провідний бібліотекар Малюк С. М.