«…Війна. Здавалось, однозначно негативне явище, уособлення зла, насильства, всіх можливих нещасть: епідемій тифу і мародерства, лихоманки бандитизму та ґвалтувань, потоків – в прямому, не переносному значенні – крові...

А з іншого боку…

Війна – це максимальне напруження всіх наявних сил народів-учасників, це величезний виплеск деструктивної та творчої енергії, це колосальний державотворчий ентузіазм. Це, нарешті, з’ява героїв, без яких існування народу немислиме».[1]

Сьогодні, коли минуло сторіччя з початку Першої світової війни, ми маємо можливість дізнатись більше про події, які передували великим змінам у нашій історії. Виходять нові книги, статті, проводяться конференції. Починають відкривати архіви, що були засекречені ще царською владою. Але найважливішим джерелом історичних знань залишаються спогади очевидців.

На жаль, на сьогодні живих свідків майже не залишилося. Саме тому наша увага повертається до періодичних видань, в яких надруковані спогади і розповіді очевидців тих страшних подій. Така періодика зберігається в фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Насамперед, це журнали «Вестник Европы», «Современный мир», «Нива» та інші.

Загалом ці матеріали можна поділити на три групи:

• розповіді для підтримки патріотичного духу народу;
• спогади мирних людей, в тому числі тих, кого війна застала за кордоном;
• спогади безпосередніх учасників бойових дій.

До першої групи можна віднести статтю «Бельгия – страна героев» з журналу «Война», яка закликає брати приклад з народу, що не здався, незважаючи на анексію країни. Народу, чий король воював разом зі своєю армією. Народу, що дав можливість Франції підготуватись до оборони і втримати опір.

Розповіді, надруковані в журналі «Нива», показують ворогів як нелюдів, що не заслуговують на життя. На противагу, більшість статей цього видання описують героїчні вчинки звичайних людей, на що автори багатьох книг звертають мало уваги. Однак, на мою думку, саме з таких маленьких подвигів складається перемога. Вони дають сили іншим, вони показують приклад.

На жаль, архівних матеріалів, які б описували щоденні невеликі перемоги, дуже мало. Або вони ще не відкриті. І взагалі, в офіційних джерелах найбільше підкреслюється загальна перемога нації, забуваючи що нація складається з окремих людей. Але такі розповіді навряд чи можуть стати офіційним історичним документом, оскільки не можливо підтвердити їх правдивість.

Статті другої групи можемо назвати історичним джерелом. Адже до її складу ми віднесли щоденники і листи. У своїх спогадах люди описують перші дні війни, своє ставлення до подій, як реагували їх сусіди, родичі, знайомі.

Окремо можемо виділити спогади тих, кого війна застала на відпочинку за кордоном. Повернутись додому вони не могли через бойові дії. Доводилось об’їжджати лінію фронту країнами Північної Європи або Чорним морем (тоді Туреччина ще не вступила у війну). Однак, незважаючи на важкість дороги, на недостатню кількість грошей, продуктів, речей вони все одно прагнули добратись додому, тому що їх там чекали рідні. Ці спогади закінчуються тим, що люди нарешті повертались до своїх домівок. Проте, не говориться про їх подальшу долю, про рідних, чи дожили вони до кінця війни. Щоправда, таке закінчення статті залишає надію.

Набагато важче читати щоденники з фронту, особливо останні слова: «на цьому записи закінчуються, і що далі стало з автором невідомо». Бойові дії – це завжди страшно. Коли їх бачиш разом з очевидцями, то цей жах стає ближче. Не залежно написаний щоденник «своїми» чи «ворогами».

Також в журналі «Нива» містяться вирізки з щоденника військового кореспондента, надруковані під псевдонімом Брешко-Брешковський.

Цікавим є ілюстративний матеріал, що міститься на сторінках періодичних видань: фотографії, картини, карикатури.

Спогади є важливим історичним джерелом, особливим баченням війни, її пам’яттю. Саме тому відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ презентує електронну виставку статей, що містять спогади, щоденники, розповіді очевидців Першої світової війни.

[1]

Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії. - Київ, 1998.

Виставку підготувала провідний бібліотекар відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Календар М. В.