Еміль Золя народився 2 квітня 1840 р. в Парижі. Його батько, Франсуа Золя – італієць, талановитий інженер, будівельник. Мати, Эмілі-Орельє Обер – француженка за походженням. Коли хлопцеві було 7 років, родина переїхала до прованського містечка Екс. У місцевій гімназії Золя отримав початкову освіту. У 1858 р. Золя поїхав до Парижу, де він був прийнятий у ліцей св. Людовика. Він був замкненим і похмурим, ні з ким не товаришував. Зате дуже багато читав. Творча спадщина Золя багатогранна: декілька збірок оповідань, збірка літературно-критичних і публіцистичних статей, кілька драматичних творів, але першорядне місце займали романи. Еміль Золя – новатор в літературі, сміливий, руйнівний письменник, що з'єднав «нещадність реалізму з мужністю політичної дії» (Л. Арагон), жагучий захисник демократії й гуманізму – ознаменував новий етап у розвитку французької літератури. Його ім'я всесвітньо відоме, у його особі вітають не тільки великого письменника, але й мислителя, що вказав людству дорогу до прогресу і волі. Прямий вплив Е. Золя виявляється у творчості багатьох європейських і американських письменників XX століття: Д. Ґолсуорсі, Роже Мартен-дю Гара, Г. Манна, Т. Драйзера й ін. Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій презентує унікальні видання творів Еміля Золя російською, французькою та польською мовами, у тому числі прижиттєві.