Микола Іванович Петров народився у с. Вознесенське Костромської губернії. За походженням росіянин, син сільського дяка. Навчався в Макаріївській бурсі, Костромській духовній семінарії. По закінченні Київської духовної академії (1865) викладав словесність у Волинській духовній семінарії (м. Кременець). З 1870 р. доцент кафедри теорії словесності, російської та зарубіжної літератури Київської духовної академії, з 1876 р. – професор цієї кафедри. У 1872 р. призначений ученим секретарем створеного при академії Церковно-історичного та археологічного товариства, організатор і завідувач Церковно-археологічного музею, головний його хранитель. М. І. Петров – літературознавець, історик літератури, етнограф, член-кореспондент Петроградської академії наук (з 1916), академік Української академії наук (з 1918), професор Київської духовної академії, громадський діяч. Обраний завідувачем Церковно-археологічного музею у 1878 р., залишався на цій посаді до закриття Київської духовної академії (1919). Брав активну участь у науково-громадському житті Києва, був членом Наукового товариства. Миколою Івановичем було досліджено, опубліковано і введено до широкого наукового обігу значну кількість музейних колекцій (“Покажчик Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії” (1897); “Альбом визначних пам’яток Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії” (1912–1915); “Опис рукописів, що містяться в Музеї Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії” (1875, 1877, 1879). У № 2 “Київських єпархіальних відомостях” за 1881 р. був надрукований каталог “Японська колекція в Церковно-археологічному музеї”. У період роботи в академії М. І. Петров опублікував такі фундаментальні праці, як: “Нариси з історії української літератури XVII та XVIII століть” (1911), “Нариси історії української літератури XIX століття” (1884), а також низку досліджень з археології, історії, етнографії, мистецтва України. Також, вивчав творчість Г. Сковороди, І. Котляревського тощо. Дослідженням приватної книгозбірні М. І. Петрова займається історик С. В. Сохань, результати проведеної роботи були нею викладені у статті “Приватна книгозбірня філолога та історика церкви М. І. Петрова: реконструкція зібрання” [1] та у дисертаційному дослідженні на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук “Бібліотечно-археографічна діяльність М. І. Петрова (1840–1921)” (К., 2003). Головними джерелами вивчення складу і змісту бібліотечного зібрання М. І. Петрова, які дають змогу спробувати відтворити її первісний вигляд, є: “Каталог книг и периодических изданий, принадлежащих Н. И. Петрову, составленный 8 марта 1880 р.” [2]; список “Книги, пожертвованые в библиотеку Киевской Духовной академии заслуженным профессором той же Академии Николаем Ивановичем Петровым” [3]; “Каталог книг “Petroviana” [4]. Виставка репрезентує деякі видання з приватної книгозбірні вченого. Кожне з них, за винятком одного, мають власницький автограф М. І. Петроваякий він ставив на власні книжки, принаймні на ті, що не мають наліпки і порядковий номер, який ставився на титульному чи форзацному аркуші олівцем. У фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій книги з приватної книгозбірні М. І. Петрова є складовою бібліотеки Київської духовної академії. Розміщуються вони як окремим масивом (шифри P. 5170–5767), так і поодиноко у різних відділах фонду, тому на кожній одиниці є шифр та печатка Київської духовної академії. 1. Сохань С. В. Приватна книгозбірня філолога та історика церкви М. І. Петрова: реконструкція зібрання // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 3. – С. 29–32. 2. ІР НБУВ, ф. І, спр. 6609. Каталог книг и периодических изданий, принадлежащих Н. И. Петрову, составленный 8 марта 1880 р. 3. Архів ІР, Акт № 5 від 18 жовтня 1995 р. Книги, пожертвованые в библиотеку Киевской Духовной академии заслуженным профессором той же Академии Николаем Ивановичем Петровым. 4. ІР НБУВ, ф. І, спр. 6608. Каталог книг “Petroviana”. Підготувала виставку с. н. с., к. і. н. М. К. Іваннікова.