Праці І. В. Лучицького та книги з його особової бібліотеки у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ (до 170-річчя від дня народження вченого)

Іва́н Васи́льович Лучи́цький (2 (14) червня 1845, Кам'янець-Подільський – 22 серпня 1918, Київ) – історик та громадський діяч. Один із представників української історичної школи, яка займалась дослідженнями аграрних відносин у Франції перехідної доби. Професор історії Київського університету Св. Володимира (1877), член-кореспондент Петербурзької (1908), з 1917 – Російської АН.

Закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназії. У 1862 р. І. В. Лучицький став студентом історико-філологічного факультету Київського університету Св. Володимира. У 1866 р. закінчив університет, але залишився там стипендіатом для підготовки до професорського звання і почав займатися історією французького протестантизму.
З 1870 р. – приват-доцент, а в 1874 р. – доцент кафедри загальної (всесвітньої) історії Київського університеті cв. Володимира. У 1877 р. після захисту докторської дисертації на тему «Католитическая лига и кальвинисты во Франции» – Івана Васильовича обрано професором Київського університету Св. Володимира. Від 1894 р. систематично їздив до Франції для роботи в архівах.
У 1908 р. І. В. Лучицького було обрано членом-кореспондентом C.-Петербурзької академії наук, з 1913 р. – почесним членом Петербурзького університету.
Як громадсько-політичний діяч Іван Васильович проявив себе у якості гласного Золотоніського повітового, Полтавського губернського земства та Київської міської думи, де представляв ліберальну опозицію. І. В. Лучицький був дійсним членом Історичного товариства Нестора-Літописця, діячем „Київської громади”, „Просвіти”, товариства сприянню початковій освіті. У 1907 р. був обраний депутатом від Києва до третьої Державної думи.
Відомий І. В. Лучицький і завдяки своїй бібліотечній діяльності. Так, він був головою Комітету Київської міської публічної бібліотеки (1902–1905 рр.). Цій бібліотеці І. В. Лучицький подарував дуже цінну колекцію книг, що налічувала понад 4000 видань, здебільшого з історії, серед яких було чимало раритетів.
Наукові праці вченого принесли йому заслужену славу як в нашій країні, так і за кордоном. І. В. Лучицький прославився як знавець середньовічної історії європейських країн, особливо Франції, де і зараз без його досліджень не можуть обійтися вчені, які вивчають її релігійні, общинні та земельні відносини. Підраховано, що в доробку вченого понад 170 праць: монографій, статей, публікацій документів, доповідей, наукових рецензій.
На виставці, присвяченій 170-річчю від дня народження вченого, представлено перші критичні розгляди наукової діяльності І. В. Лучицького, які мали форму рецензій: Ф. Фортинського, М. Драгоманова, Д. Багалія та інших.
Також представлено титульні сторінки книг, які належать науковій спадщині І. В. Лучицького. Ці книги зараз зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ у складі фонду фундаментальної бібліотеки Київського університету Св. Володимира. Багато цих книг мають дарчий напис автора.
Репрезентовано також титульні сторінки найбільш цікавих видань, що були у складі особової бібліотеки Івана Васильовича Лучицького, а також власницькі знаки на книгах, за якими можна визначити приналежність документа до бібліотеки вченого. Це є дуже важливим для подальшого пошуку документів з особової бібліотеки вченого.
Підготувала с.н.с. к.і.н. Мяскова Т.Є.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська, 62; 3-й поверх, приміщення № 307-3.
+38 (044) 234-0245 (відділ)
+38 (044) 235-4196 (пункт запису читачів)
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)