У цьому році у Відні відзначають 150 – річний ювілей Рінгштрассе,. чи просто Рінг – бульварне кільце, що оточує центральну частину Відня – Внутрішнє місто. За формою нагадує підкову, кінці якої впираються в канал (Донауканал). Набережна Франца Йозефа (Franz-Josefs-Kai) завершує її і утворює кільце. Раніше (з ХІІІ ст.) центр Відня був обнесений стіною, яка захищала його від ворогів. Але у 1857 році за наказом імператора Франца Йозефа І. (його знаменитим декретом “Es ist mein Wille”(“Це моя воля“) фортифікаційні споруди були знесені і на їх місці закладено прекрасний бульвар. Сам імператор Франц Йозеф І. відкривав Рінгштрассе 1 травня 1865 року, тим самим започаткувавши найвеличніші містобудівельні заходи того часу. Центр міста забудовувався монументальними спорудами, які перепліталися з парковими зонами. Багато з цих споруд вражають і сьогодні. Стиль, в якому були побудовані ці споруди, увійшов в історію як стиль Рінгштрассе (з проявами еклектики), що вирізняється поєднанням різних стилів попередніх епох.: Віденська державна опера (Wiener Staatsoper) у стилі неоренесанс, будівля Парламенту (Parlament) та Ратуша (Rathaus) у стилі фламандської готики, Бургтеатер (Burgtheater) у стилі необароко, будівля Віденського університету (Universität Wien) у стилі неоренесанс, Музей прикладних мистецтв (MAK), Віденська біржа (Wiener Börse) та церква Вотівкірхе (Votivkirche) у стилі неоготика. Облік Рінгштрасе був сформований завдяки праці талановитих зодчих, таких як Теофіл фон Гансен, Карл Фрайгерр, Генріх фон Ферстель, Фрідріх фон Шмідт. Серед шедеврів архітектури варто відзначити: всесвітньовідомий і найдовший у світі чорно-золотий паркан Гофбургу – резиденції імператорів Австрії, сьогодні – резиденція президента Австрії, який представляє собою творчу спадщину багатьох видатних архітекторів, таких як італійський інженер-архітектор Філіберто Лючізі, Людовіко Бурначіні, Мартіно й Доменіко Карлоне, архітекторів часів Бароко Люкаса фон Гільдебрандта та Йогана Бернгарда Фішера фон Ерлаха, 5,5-метрова статуя Афіни Паллади перед будівлею Парламенту та "Rathausmann" (фігура лицаря) на одній з найвищих із п’яти веж Ратуші. Фігура розміром 3,4 метри, вагою 650 кг і розміром взуття 63.
Рінгштрассе складається з декількох секцій, починаючи від північного кінця набережної проти годинникової стрілки: Schottenring (Шоттенрінг), Universitätsring (Універзітетсрінг), яка до 2012 року носила назву Dr.-Karl-Lueger-Ring (Доктор-Карл-Люгер-Рінг, на честь Карла Люгера), Dr.-Karl-Renner-Ring (Доктор-Карл-Реннер-Рінг, на честь Карла Реннера), Burgring (Бургринг), що включає Heldenplatz (Гельденплац), Hofburg /Neuburg (Гофбург), Burgtheater (Бургтеатр), Opernring (Опернринг), Kärntner Ring (Кернтнер Рінг, на честь Каринтії), Schubertring (Шубертрінг? на честь Франца Шуберта), Parkring (Паркрінг), Stubenring (Штубенрінг).
На Рінгштрассе розташовано близько 800 пам’яток: Віденська державна опера (Wiener Staatsoper) — найбільший оперний театр в Австрії, центр музичної культури, заснований у середині XVII століття за проектом віденських архітекторів Августа Зікарда фон Зікардсбурга[і Едуарда ван дер Нюлля Художньо-історичний музей (Kunsthistorischeіs Museum Wien) та Природознавчий музей (Naturhistorisches Museum) зберігають не тільки художні та природні багатства, але вони є шедеврами архітектури. Бургтеатер (Burgtheater), первинна назва Гофбургтеатер, —проект архітекторів Семпера та Газенауера, який прикрашають роботи Густава Клімта та Франца Мача, на сцені якого грають найвидатніші актори світу На Рінгштрассе знаходиться також велична будівля Віденського державного університету (Universität Wien) у стилі італійського пізнього ренесансу. Друга за висотою у Відні церква — Вотівкірхе (Votivkirche) у стилі неоготики збудована як подяка за врятоване життя Франца Йозефа І. під час замаху на нього у 1853 році.
Вулиця довжиною 5,3 км. і шириною близько 57 метрів довгий час була місцем променаду вищого світу. Сьогодні вона доступна для всіх. Тут відбувається багато щорічних заходів, чи то марафонів (Vienna City Marathon), чи то Райдужний парад. Атмосфера Рінгштрассе –це особлива атмосфера кав’ярень та традиційного Захер-торта.
Долучення | Розмір |
---|---|
bibliographie.pdf | 127.6 КБ |
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах