«Яна, графа Потоцького, незвичайна швидкість розуму, величезні знання, далекі горизонти; його безмежна фантазія і яскравий темперамент; праця систематична, наполеглива, довголітня, не знайшла ні в сучасників, ні в нащадків заслуженого визнання, із дуже різних причин; частка провини тяжіє і на самому авторі» (А. Брюкнер) Ян Потоцький є одним із засновників історичної географії та хронології – спеціальних історичних дисциплін – етнологом, а також картографом, географом, лінгвістом. Майже немає галузі знань, у якій він би не залишив свого сліду, за винятком хіба теології. Усі наукові видання Яна Потоцького унікальні. Потоцький друкував їх сам. Ян Потоцький походив із старшої («ланьцутської») чи гетьманської гілки роду Потоцьких герба «Пилява». Він був сином коронного крайчого, старости лежайського Йосифа на Золотім Потоці Потоцького і Терези з Оссолінських. Народився Ян Непомуцен Потоцький 8 березня 1761 р. у с. Пикові на колишній Брацлавщині, тогочасного Вінницького повіту (тепер – Калинівський район Вінницької області). Я. Потоцький писав французькою мовою, основою його досліджень було слов’янство – культура, історія, зокрема, давня та ранньосередньовічна українська історія. З дитячих років у хлопчика помітили надзвичайні здібності: гарну пам’ять, чудову уяву, допитливість. З часом, молодий Потоцький вивчив досконало кілька мов. Так, він читав в оригіналі грецьких та римських класиків. Повсякденною і рідною для Яна Потоцького була французька мова. Польською мовою він володів ледь-ледь. Його першою дружиною була тогочасна світська красуня, княжна Юлія Любомирська, донька коронного маршалка та Ізабелли з Чарторийських, приятельки короля Станіслава Августа Понятовського. У вересні 1788 р. Я. Потоцький заснував у Варшаві друкарню, яку назвав «Вільна», оголосивши, що буде видавати в ній «проекти і писання політичні, які відмовлялися прийняти інші друкарні». При типографії, яка діяла у власному палаці Потоцького по вул. Римарській, граф відкрив ще й громадську читальню. Політична діяльність графа була лише нетривалим епізодом у його житті. Він був обраний делегатом на Сейм від Познані. Наприкінці XVIII ст. граф часто подорожував як Європою, так і Азією. Побував у Франції, Швейцарії, Італії, Іспанії, Голландії, Великій Британії, Мальті, Тунісі, Греції, Сербії, Марокко, Угорському королівстві, Єгипті, Османській імперії, Китаї, Монголії, а з 1797 р. мандрував Російською імперією, зокрема побував у Сибіру, на Кавказі. Подорож до Китаю підірвала його здоров’я, і Я. Потоцький повернувся в Україну. На початку ХІХ ст. він значну частину свого часу проводив у маєтках на Поділлі (в Тульчині та Демидівці), а також у Кременці – у бібліотеці Кременецької гімназії, що пізніше стала ліцеєм. Варто наголосити, що чимало книг із власного зібрання граф Я. Потоцький подарував у бібліотеку Кременецької гімназії. Кілька з них зберігаються у бібліотеці Кременецького ліцею, Королівській бібліотеці (Regia), а також інших книжкових зібраннях, що нині перебувають у складі історико-культурних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Увазі користувачів пропонуються примірники видань творів Яна Потоцького, що знаходяться у фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Деякі з них мають дарчі написи автора. Виставку підготувала Рабчун О., завідуюча відділом, к. і. н.