В Інституті архівознавства підготовлена електронна виставка з нагоди 150-річчя від дня народження академіка НАН України Йосипа Йосиповича Косоногова, на якій експонується 30 документів за 1883–1925 рр. з архівного фонду вченого, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 202 «Й. Й. Косоногов», 133 справи за 1852–1947 рр.).
     

Йосип Йосипович Косоногов – вчений у галузі фізики, геофізики, метеорології, ординарний професор Київського імператорського університету Св. Володимира (1904), академік НАН України (1922).
     

Народився 31 березня 1866 р. в станиці Кам’янській Області Війська Донського у родині з козацьким корінням. Самостійно навчився читати у чотири роки, згодом закінчив приходське училище та Кам’янську прогімназію. У 1880–1884 рр. навчався в Ніжинській гімназії, де за свою старанність отримував стипендію імені князя Безбородька, і яку закінчив із золотою медаллю. Репетиторство під час навчання допомогло зібрати кошти на подальшу освіту.
     

1884–1889 – роки студентства на фізико-математичному факультеті Київського імператорського університету Св. Володимира, де був учнем іменитого фізика і метеоролога М. П. Авенаріуса.
     

Життя науковця до останніх днів було пов’язано з Київським університетом. По закінченні університету він залишився асистентом на кафедрі фізики та асистентом у фізичній лабораторії, де практикував з самого початку навчання; з 1895 р. – приват-доцент, з 1904 р. – професор. Тривалий час Й.  Й. Косоногов викладав також студентам медичного факультету. Завдяки таланту лектора, професору вдавалось передати своє захоплення фізикою і спонукати студентську молодь до жадання присвятити себе науці.
     

Водночас з університетською практикою Й. Й. Косоногов читав лекції у Київському Володимирському кадетському корпусі (до 1901 р.). У 1906–1912 рр. він – декан фізико-математичного відділення і завідуючий фізичним кабінетом Київських вищих жіночих курсів. Серед вихованок курсів професор зустрів свою останню дружину – Ксенію Михайлівну Раздольську-Косоногову (у подальшому – доцента Київського медичного інституту).
     

Викладацьку роботу суміщав з завідуванням фізичною лабораторією і кабінетом фізичної географії. Деякий час Й. Й. Косоногов очолював університетську метеорологічну обсерваторію, будівля якої розташована біля входу до Ботанічного саду університету по вулиці Толстого, 14.
     

Наукові пошуки вченого почались ще за часів студентства і іспитів на звання магістра у 1895 р. Підсумком цього етапу стала дисертація на тему «К вопросу о диэлектриках» (1901 р.). У 1904 р. в Імператорському Новоросійському (тепер Одеському) університеті Й. Й. Косоногов захистив докторську дисертацію «Оптический резонанс как причина избирательного отражения и поглощения света». Вчений-експериментатор уперше використав ультрамікроскоп для вивчення електролізу, що було узагальнено у праці «Исследование электролиза при помощи ультрамикроскопа» (1909 р.).
     

В роки першої світової війни, коли київські госпіталі були переповнені пораненими, Й. Й. Косоногов з дружиною брали участь в організації та в безпосередній роботі рентген-кабінетів. Професор читав благодійні лекції з рентгенології, кошти від яких йшли на лікування бійців.
     

Науковець-патріот створив для фронту автоматичний прилад, який попереджував про газову атаку. Під час його розробки Й. Й. Косоногов зацікавився явищем дифузії газів крізь пористі тіла.
     

Вивчав залежність розвитку цукрових буряків та їх врожаю від температури і вологості повітря, атмосферних опадів, хмарності та інших метеорологічних величин.
     

Науковий і педагогічний досвід професора втілився у написанні підручників для студентів, зокрема «Основания физики», який витримав п’ять видань.
     

Й. Й. Косоногов є автором захоплюючих підручників для початкової та середньої школи. Це три видання «Концентрический учебник физики для средних учебных заведений», «Розмови з фізики» та ін. У рукописній передмові до «Розмови…» стоїть зворушливий напис: «Посвящается русским детям и в их числе моему сыну».
     

Й. Й. Косоногов очолював Київське фізико-математичне товариство та був членом інших наукових товариств.
     

Від часу створення Української академії наук професор Й. Й. Косоногов відстоював необхідність організації фізичного інституту, але, нажаль, за його життя це не було здійснено.
     

У березні 1922 р. Й. Й. Косоногова було обрано академіком ВУАН. Він став першим українським академіком-фізиком.
     

Раптова і передчасна смерть обірвала життя вченого 22 березня 1922 р.
                                                        * * *
     

Експозиційну частину виставки розпочинають ранні біографічні документи періоду навчання Й. Й. Косоногова у Ніжинській гімназії (похвальний лист, фотознімок).
     

Наукову та науково-педагогічну діяльність вченого висвітлюють його наукові праці, тексти лекцій, підручники та інше. Це і авторські рукописи, машинописні аркуші з авторськими правками, друковані видання, які репрезентують етапи наукового процесу. Звертає увагу, що і в рукописах і на форзацах книг нерідко зустрічається напис-присвячення близьким людям.
     

Про період першої світової війни в біографії Й. Й. Косоногова розповідають афіша благодійної лекції професора та брошура під грифом «таємно» з описанням приладу для автоматичного попередження про наближення газової атаки.
     

На фотознімках різних років найчастіше зустрічаємо зображення Й. Й. Косоногова на тлі лабораторного обладнання, що було звичним оточенням для фізика-експериментатора.
     

Про активну участь професора в організації УАН свідчить його записка «Об устройстве Физического института Украинской академии наук в Киеве» (1919 р.).
     

Завершує візуальний ряд виставки протокол 1925 р. про обшук у квартирі К. М. Раздольської-Косоногової і вилучення представниками влади листування професора, якого вже три роки як не було серед живих.
     

Кожне зображення супроводжується підтекстовкою та інформацією про місце зберігання документу. Наближені дати подані у квадратних дужках.