В Інституті архівознавства підготовлена електронна виставка з нагоди 90-річчя від дня народження академіка НАН України Марата Терентійовича Шпака на якій експонуються 20 документів за 1934–2006 рр. з особового фонду вченого, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 340 «М. Т. Шпак», 153 справи за 1934–2006 рр.).
     

Марат Терентійович Шпак – фізик, доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1968), академік АН України (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1986).
     

Народився 13 квітня 1926 р. у с. Чупахівка Ахтирського р-ну Сумської області. Навчався у Горьковському (1943–1944) та Київському (1944) інженерно-будівельних інститутах. Після проходження військової служби у радіотехнічних підрозділах Балтійського військово-морського флоту (1944–1946) продовжив навчання у Чернівецькому державному університеті (1946–1951), по закінченні якого залишився працювати асистентом на кафедрі експериментальної фізики.
     

У 1952 р. розпочав наукову діяльність в Інституті фізики АН УРСР: навчався в аспірантурі (1952–1956), обіймав посади молодшого наукового співробітника (1956–1958), вченого секретаря (1958–1962), старшого наукового співробітника (1962–1965), першого заступника директора (1965–1970), директора (1970–1987). З 1966 р. також керував відділом фотоактивності.
     

М. Т. Шпак очолював Наукову раду АН УРСР з проблеми «Квантова електроніка», брав участь у роботі Наукової ради АН СРСР «Люмінесценція і розвиток її застосування у народному господарстві», Президії республіканського правління спілки «Знання», був заступником головного редактора «Українського фізичного журналу». У 1973 р. за ініціативи вченого було започатковано Республіканську школу «Спектроскопія молекул і кристалів».
     

М. Т. Шпак є автором понад 300 наукових праць, у тому числі 3 монографій, підготував 6 докторів та близько 30 кандидатів фізико-математичних наук. Дослідження вченого сприяли розвитку та поглибленню таких наукових галузей, як фізика твердого тіла, низькотемпературна спектроскопія конденсованого стану, оптична квантова електроніка, нелінійна оптика та голографія. Класичними і загальновизнаними стали роботи М. Т. Шпака з люмінесценції молекулярних кристалів, які дали можливість встановити природу спектрів випромінювання, які раніше помилково пов’язувалися з переходами з власних станів кристалів; проаналізувати вплив домішок, деформацій та різного роду дефектів на фізичні властивості молекулярних кристалів, дослідити структуру та властивості кристалів бензолу, нафталіну та антрацену.
     

М. Т. Шпаком розроблено фізичні основи керування частотою випромінювання та створено комплекс лазерів з частотою, що перестроюється. Ініційовано роботи з вивчення фізичних властивостей кільцевих газових лазерів з нелінійно-поглинальними середовищами, на базі яких розроблено високостабільні за частотою лазери з унікальними параметрами. В галузі голографії під керівництвом М. Т. Шпака досліджено, розроблено та застосовано методи та апаратуру неруйнівної дефектоскопії на основі електротопографічного ефекту у мікроелектроніці та космічній технології, отримано результати, перспективні для задач оптичної інтерферометрії, обробки зображень, волоконно-оптичних ліній зв’язку, акустооптики.
     

За наукові досягнення М. Т. Шпак був двічі удостоєний Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1974, 1986).
     

Помер М. Т. Шпак 2 червня 1993 р. у м. Київ, похований на Байковому кладовищі.
                                                        ***
     

На виставці представлено наукові праці М. Т. Шпака за 1965–1988 рр. – авторські свідоцтва на винаходи «Устройство для корректировки лазерного пучка» (1975, співавтори – М. С. Білокриницький, О. В. Гнатовський та ін.), «Способ формирования контура и отверстий в кристаллических пластинах» (1988, співавтори – В. О. Лісовенко та Г. О. Сандул), доповіді «Локальные экситонные состояния в молекулярных кристаллах» (1974), «Экспериментальные исследования нелинейных эффектов в растворах органических красителей и создание высокоэффективных лазеров с перестраиваемой частотой» [1970-ті], анотація до циклу праць з екситонної люмінесценції молекулярних кристалів, підготовленого упродовж 1962–1964 рр. (1965); біографічні документи – довідка про народження (1934), автобіографія (1958), витяги з протоколів Загальних зборів АН УРСР про обрання членом-кореспондентом АН УРСР (1969), про затвердження директором Інституту фізики АН УРСР (1970) та ін.; ілюстративні документи за [1952] – [1980-ті] рр. – фотознімки М. Т. Шпака з Президентом АН УРСР Б. Є. Патоном, академіком АН УРСР А. Ф. Прихотько, членом-кореспондентом АН УРСР М. В. Пасічником, М. Ф. Дейгеном, академіками АН СРСР І. В. Курчатовим та Л. Д. Ландау, Президентом АН Білоруської РСР М. О. Борисевичем, космонавтом П. Р. Поповичем та ін.
     

Також на виставці представлено лист М. Т. Шпака Президенту АН УРСР Б. Є. Патону про співпрацю Інституту фізики АН УРСР з Центром підготовки космонавтів імені Ю. Гагаріна (1985). Завершує експозицію книга, підготовлена на вшанування пам’яті вченого «Академік Марат Терентійович Шпак. Спогади друзів. До 80-річчя з дня народження» (2006).
     

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані в квадратних дужках.