У серпні 1972 року на поліських пісках розпочалося велике будівництво. Тут зібралися майже 10 000 будівельників, щоб стати свідками закладання першого куба бетону під головний корпус Чорнобильської атомної електростанції. Преса рясніла повідомленнями про перебіг будівництва: «Перший з 200 тисяч», «Студентський будівельний», «Нагороди вручено», «П’ятиденку за чотири дні», «З новосіллям», «Назустріч ювілею», «За законом дружби», «На ударній комсомольській», «Представники народів братів» та багато ін. Для будівельників станції та її майбутніх працівників зведено нове містечко «Прип’ять», здано в експлуатацію тисячі квадратних метрів житла, побудовано школи, дитячі садки, бібліотеки.

Будівельники ЧАЕС взяли на себе соцзобов’язання достроково, до 60-річчя Жовтневої революції, ввести в дію перший енергоблок потужністю 1 млн кіловат-годин. Офіційний акт прийняття його в експлуатацію був підписаний 14 грудня 1977 р. На освоєння першого енергоблоку ЧАЕС пішло 8 місяців, на другий – 5 місяців (запущений у листопаді 1978 р.), у грудні 1981 р. відбувся запуск третього енергоблоку, а майже через два роки у 1983 р. вступив в дію четвертий енергоблок.

У чорнобильській районній газеті «Прапор перемоги» за 7 листопада 1977 р. опубліковано вірш будівельника ЧАЕС Миколи Юр’єва, присвячений атомній електростанції:

«Для мирного акта

Колдуют ребята в белах халатах

У сетчатой кромки полов.

Наводят реактор для мирного акта…

Порядок и прочность, детальная точность –

Закон беспощаден и строг.

Колдуют ребята в белых халатах:

«Даешь миллион киловатт!»

С лозунгом этим грядущее встретит

Чернобыльский МИРНЫЙ гигант».

«Мирним» атом Чорнобильської атомної електростанції був до 26 квітня 1986 р. Напередодні першотравневих свят сталася жахлива і непередбачувана аварія, яка забрала сотні людських життів, багатьох людей залишила без рідної домівки, спустошила навколишні землі, забруднила річки.

Чорнобильська аварія – одна з найбільших екологічних катастроф сучасності. Колишнє керівництво СРСР спочатку намагалося приховати масштаб трагедії. Перше повідомлення про аварію на ЧАЕС у республіканській пресі з’явилося лише 29 квітня 1986 р., а у центральній союзній пресі – 30 квітня, в якому від Ради Міністрів СРСР повідомлялося, що «на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, пошкоджений один з атомних реакторів. Вживаються заходів для ліквідації наслідків аварії. Потерпілим подається допомога. Створено урядову комісію». Ніяких застережень щодо загрози здоров’ю і життю населеня не було. У наступні квітнево-першотравневі дні преса публікувала лише скупі повідомлення від імені Ради Міністрів СРСР, що ситуація на ЧАЕС контрольована, здійснюється комплекс технічних заходів, робиться все задля усунення наслідків аварії, при ліквідації аварії загинули лише дві людини і 197 госпіталізовано, з яких 47 вже покинули лікарню. 30 квітня 1986 року Рада Міністрів повідомила про евакуацію м. Прип’яті і ще трьох прилеглих до АЕС населених пунктів. У цей час почали висловлювати стурбованість «деякі агентства на заході». МЗС СРСР 30 квітня – 1 травня намагається заспокоїти послів Англії, Фінляндії, Нідерландів, повірених у справах Франції та Австрії, запевняючи їх, що ситуація на ЧАЕС під контролем.

Україна урочисто відсвяткувала першотравневі свята – тисячі людей вийшли на демонстрації, не підозрюючи яку загрозу несуть ці сонячні весняні дні. У Києві відбулася міжнародна велогонка «Під каштанами». І лише 2 травня ЧАЕС відвідала урядова делегація на чолі з Головою Ради Міністрів СРСР М. І. Рижковим і членом політбюро ЦК КПРС Є. К. Лигачовим. В поїздці також взяли участь перший секретар ЦК КПУ В. В. Щербицький, заступник Голови Ради Міністрів СРСР Б. Є. Щербина, Голова Ради Міністрів УРСР О. П. Ляшко та ін. Після поїздки урядової делегації до Чорнобиля МЗС СРСР влаштувало у Москві прес-конференцію для радянських та іноземних журналістів, на якій повідомило присутніх, що сталося лихо, але «уроки здобувають не тільки з досягнень, а й з трагедій», що такі аварії траплялися і в інших країнах, зокрема в США у 1979 році, і що значно більшу загрозу людству несе ядерна зброя. Генеральний секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов виступив з приводу аварії на ЧАЕС 15 травня 1986 і зазначив, що «Політбюро взяло в свої руки всю організацію роботи по якнайшвидшій ліквідації аварії», що «приведені в дію наукові, технічні, економічні можливості всієї країни». Закликав світову спільноту до поглиблення співробітництва в рамках Міжнародного агентства по атомній енергетиці (МАГАТЕ), застеріг від подальшого використання ядерної зброї.

Всі публікації у радянській пресі, що стосувалися аварії на ЧАЕС, були доволі стриманими: розповідали про героїчні дії пожежників, рятувальників і співробітників атомної станції під час ліквідації аварії, роботу медиків, турботу країни про переселенців, безкорисливу допомогу багатонаціональної радянської держави, ініціативи комуністів у подоланні наслідків аварії, про дослідження українських вчених з проблем атомної енергетики, про відновлення роботи електростанції, будівництво саркофагу, ймовірні причини аварії, про брехливу західну пресу та ін. Про зміст публікацій красномовно говорять заголовки газетних статей: «Испытание на крепость выдержали советские люди в борьбе с последствиями аварии на ЧАЭС», «Рубежи мужества…», «Радиационная обстановка улучшается», «Ситуация стабилизируется» «Осуждение дезинформации и клеветы», «Недостойная пропагандистская кампания на западе», «Как в боевой обстановке действуют медики в районе Чернобыльской АЭС», «Сражение на линии фронта», «Простягли руку братерської допомоги…», «Випробування на мужність…», «Життя триває. Чорнобиль сьогодні», «Є Саркофаг!» та ін.

І лише у пострадянській пресі почалося відкрите обговорення причин і наслідків аварії на ЧАЕС. Слово «Чорнобиль» не сходить зі сторінок газет. Воно нагадує людям зокрема і про відповідальність влади, і про екологічну загрозу, яку несе некерований атом, його вплив на здоров’я людей і тварин. У пресі постійно обговорюються питання соціального захисту населення і проблеми ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які постраждали від наслідків аварії, у полі зору преси стереотипи, міфи і табу на використання атомної енергетики та необхідність сконцентрувати зусилля науки і техніки на гарантуванні безпечного освоєння і використання атомної енергії.

До проблем, пов’язаних з аварією на ЧАЕС та її наслідками постійно повертаються українські та іноземні вчені, письменники, громадські й партійні діячі, зокрема Борис Патон (президент НАН України), Олександр Сердюк (президент Нац. акад. мед. Наук), Микола Тронько (директор ін-ту ендокринології та обміну речовин ім. В. Комісаренка), Іван Вишневський (дир. Ін-ту ядер. дослідж. НАН України), Любомир Пиріг (доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, академік Академії медичних наук України), Ліна Костенко, Борис Олійник та багато ін.

На виставці представлені газетні публікації з української преси про початок будівництва Чорнобильської атомної електростанції, перші повідомлення про аварію на ЧАЕС, заходи з ліквідації наслідків аварії та низка публікацій про соціальні, екологічні та економічні проблеми, пов’язані з аварією на ЧАЕС. Більше інформації про аварію на ЧАЕС можна отримати у Відділі газетних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Виставку підготували зав. сектору обслуговування Відділу газетних фондів Наталія Носкіна та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.