28 червня виповнюється 20 років з дня прийняття діючої Конституції України. Основний Закон нашої держави був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України другого скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття як закон прямої дії. На згадку про цю подію щорічно святкується державне свято – День Конституції України.

У нині діючої Конституції було багато історичних попередників. Першою українською конституцією була так звана Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом, написаний латиною і староукраїнською 5 квітня 1710 року. Це взагалі була одна з перших конституцій у Європі.

Після проголошення Української Народної Республіки перед Центральною Радою постало завдання прийняти конституцію нової держави, але це було, на жаль, зроблено тільки в останній день існування Центральної Ради 29 квітня 1918 року. Того ж дня Павло Скоропадський у «Грамоті до всього українського народу» проголосив себе гетьманом всієї України та оголосив про розпуск Української Центральної Ради та всіх створених нею інституцій. «Закони про тимчасовий державний устрій України» зосереджували всю повноту цивільної, виконавчої, законодавчої та військової влади у руках гетьмана.

Після захоплення влади більшовиками і утворення УСРР, була прийнята 10 березня 1919 року на Третьому Всеукраїнському з’їзді Рад перша конституція Радянської України (у останній редакції прийнята 14 березня). В її основу було покладено конституцію РРФСР.

Друга конституція УСРР була прийнята 15 травня 1929 року. Вона скасовувала приватну власність, підтверджувала входження у склад СРСР та закріплювала принцип загальносоюзного законодавства.

Третя радянська конституція України була прийнята Надзвичайним 14-м з’їздом Рад УРСР 30 січня 1937 року. У ній вищою владою у республіці проголошувалася Верховна Рада УРСР. Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) була офіційно перейменована в Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).

15 травня 1939 року прийнята Конституція Карпатської України на першій (та останній) сесії сейму Карпатської України. На жаль, ця конституція, як і держава Карпатська Україна, довго не проіснували.

20 квітня 1978 року, слідом за прийняттям нової союзної конституції, була прийнята нова Конституція УРСР. Вона діяла аж до 1995 року. З 1989 року у текст цієї конституції вносилися поправки. Наприклад, 17 вересня 1991 року з конституції були виключені найменування «Українська Радянська Соціалістична Республіка та Українська РСР». 14 лютого 1992 року з підписанням Біловізької угоди було оголошено, що Україна – незалежна держава. Із статті 166 було вилучено опис герба Радянської України.

8 червня 1995 року Президент України Леонід Кучма та Голова Верховної Ради Олександр Мороз підписали Конституційний договір, котрий діяв до моменту прийняття нової конституції.

28 червня 1996 року о дев’ятій годині двадцять хвилин ранку була прийнята нова Конституція незалежної України, котра діє і нині.

8 грудня 2004 року, після перемоги Помаранчевої Революції, була здійснена конституційна реформа, за якою в країні проголошувалася парламентсько-президентська форма правління, але 30 вересня 2010 року ця реформа була визнана недійсною, і Конституція повернулася до стану 1996 року. Рішення відмінити реформу 2004 року було антиконституційним.

21 лютого 2014 року після перемоги Революції Гідності Конституцію було повернено до редакції 2004 року.

Виставку підготували: зав. сектором Наталія Миколаївна Носкіна, провідний бібліотекар Дмитро Григорович Захаров, провідний бібліотекар Станіслав Михайлович Малюк.