М. М. Ковалевський (1851–1916) – перший український соціолог

Максим Максимович Ковалевський – український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч. Народився у дворянській родині у Харкові. Закінчив юридичний факультет Харківського університету (1871) зі ступенем кандидата права і залишився працювати в Університеті на кафедрі державного права західноєвропейських країн. Захистив кандидатську (1877) та докторську (1880) дисертації з юридичних наук західноєвропейських держав. Професор кафедри державного права Московського (1878–1887) та Петербурзького (1905–1916) університетів. Ректор Вищих курсів П.Ф.Лесгафта (1910–1912) – зараз Санкт-Петербурзький Національний Державний університет фізичної культури, спорту та здоров’я імені П. Ф. Лесгафта.
У 1887 р. його звільнили з Московського університету за «негативне ставлення до російського державного ладу». Цього ж року виїхав за кордон. Мешкав і працював у Франції, Великій Британії, США, Італії, Бельгії, Швеції. Від 1889 р. проживав у Франції. Читав лекційні курси в Стокгольмському (1890) і Брюссельському (1899) університетах, а також деякі лекції в Парижі, Оксфорді, Чикаго, Сан-Франциско. У 1901 р. зі своїми однодумцями (Е. де Роберті, Ю. Гамбаровим та ін.) заснував у Парижі Руську вищу школу суспільних наук (1901–1905), вона сприяла розповсюдженню соціологічних ідей в російськомовному суспільстві.
М. М. Ковалевський – найвизначніший соціолог кінця XIX – початку XX ст. в Російській імперії. Він мав величезний вплив на формування соціології, її інституціалізацію та визнання російським науковим співтовариством. У творчості М. М. Ковалевського органічно переплелися право, соціологія історія, економічна теорія, етнографія і широка публіцистична діяльність. У всіх наукових роботах М. М. Ковалевського історичний підхід зливається з широкими соціологічними узагальненнями, в яких простежується динаміка суспільства, його рушійні сили, розкривається соціальна структура, тобто, провідним є соціологічний аналіз.
Не менш різнобічною була його громадська діяльність. Протягом 1879–1880 рр. М. М. Ковалевський разом із В. Міллером був видавцем-редактором ліберального часопису «Критическое обозрение. Журнал научной критики и библиографии в области наук историко-филологических, юридических, экономических и государственных», у 1878–1892 рр. – одним із редакторів органу Московського юридичного товариства «Юридический вестник», у 1906–1907 рр. – редактором газети «Страна», а у 1909 р. прийняв від М. Стасюлевича керівництво впливовим виданням «Вестник Европы. Журнал исторический, политический и литературный».
Максим Максимович співчував українському рухові, був особисто знайомий з М. Грушевським, С. Петлюрою та ін. його провідними діячами, співробітничав з українською думською громадою, боровся проти утисків української мови, був одним із редакторів першого наукового довідника з українознавства «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (т. 12, СПб., 1914–1916).
У своїй науковій діяльності М. М. Ковалевський залишився вірний ідеї об'єктивної закономірності історичного прогресу як необхідної умови наукової соціології, а також об'єктивного та неупередженого підходу до дослідження різних проявів суспільного життя.
Помер у Петрограді (тепер м. Санкт-Петербург, РФ). Похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври.
Фотокопії, запропоновані на даній виставці, зроблені з примірників видань із бібліотеки Київського університету Св. Володимира, що нині зберігається і є складовою частиною книжкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ. Презентовані книги мають дарчі написи та цінні автографи.

Виставку підготувала м. н. с. Афанасьєва З. Б.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська, 62; 3-й поверх, приміщення № 307-3.
+38 (044) 234-0245 (відділ)
+38 (044) 235-4196 (пункт запису читачів)
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)