Щороку 5 жовтня понад як у 100 країнах світу святкують день учителя. Свято з’явилося в 1994 р. як Всесвітній день вчителя (World Teaches ’Day). Це професійне свято всіх учителів, викладачів і працівників сфери освіти – день, у який відзначається роль і заслуги вчителів у процесі якісної освіти на всіх рівнях. Розвиток національної системи освіти та самоосвіти в Україні, наукове вирішення сучасних освітніх і бібліотекознавчих проблем неможливі без творчого осмислення і переосмислення історичного досвіду минулого. Для педагогічної науки значний інтерес представляють узагальнені знання про розвиток передового педагогічного досвіду в той чи інший період історії. Важливим історичним джерелом досліджень суспільно-політичного, економічного і культурного життя народу впродовж XIX–XX ст. є преса минулого. Серед періодичних видань, що зберігаються у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ, містяться журнали педагогічної тематики другої половини XIX – початку XX ст., що виходили друком у Києві, Львові, Чернівцях, Санкт-Петербурзі та інших містах. Серед них, зокрема, журнали «Світло» [1], «Учитель» [2], «Наша школа» [3] та ін. Часописи означеного періоду містять оригінальні джерела щодо історії української освіти і педагогічної думки. XIX ст. залишило багату спадщину педагогічного досвіду. У 1833 р. виходить у світ перший спеціалізований журнал у сфері педагогіки «Педагогический журнал» [4]. Але нові педагогічні ідеї не були підтримані урядом. З жовтня 1864 р., завдяки реформуванню галузі, при головному управлінні військово-навчальних закладів видається «Педагогический сборник» [5]. На сторінках журналів порушувалися різні проблеми формування та вдосконалення педагогічної майстерності вчителя. Так у журналі «Русский педагогический вестник» [6] за 1858 р. даються практичні рекомендації молодим учителям щодо спілкування зі своїми учнями. У 70-ті роки XIX ст. були розпочаті розробки експериментальних методів навчання. У педагогічних роботах починають висловлюватись нові погляди на виховання. Реформування шкільної системи спричинило першочергову потребу в підготовці численної когорти педагогічних кадрів, підвищенні їхнього фахового рівня. Без вирішення цих важливих питань неможливими були реорганізація школи і розвиток держави. Видавалися такі журнали як: «Журнал для воспитания» [7] (друкував статті К. Д. Ушинського, П. Г. Рєдкіна, Н. Х. Весселя і ін.), перше офіційне видання – «Журнал министерства народного просвещения» [8], «Педагогический еженедельник» [9], «Учитель» [10], «Народная школа» [11], «Ясная Поляна» [12], «Детский сад» [13] та багато інших. У другій половині 1870-х – 1880-ті рр. продовжилася диференціація журналів. З'явилися журнали «Семья и школа» [14] (пропагував ідеї Ф. Фребеля), «Русский начальный учитель» [15], «Естествознание и география» [16], «Журнал элементарной математики» [17], «Женское образование» [18], перший критико-бібліографічний педагогічний журнал «Педагогический музей» [19] та ін. Наприкінці XIX – початку XX ст. школа увійшла в смугу кількісних і якісних перетворень. У 1890–1900 рр. почали видаватися два найбільших педагогічні журнали: «Вестник воспитания» [20] і «Русская школа» [21], що висвітлювали історію педагогіки та актуальні проблеми освіти. У 1905–1907 рр. з’явилось 34 педагогічних журнали (з них 18 – в провінції, проте більшість з них проіснували 1–2 роки), в тому числі «Для народного учителя» [22], «Свободное воспитание» [23], «Вестник народного образования» [24]. Видавцями педагогічних журналів були Міністерство народної освіти, Головне управління військово-навчальними закладами, Синодальні навчальні заклади різних відомств, міські думи, земства, вчительські спілки, педагогічні товариства, з'їзди, виставки, приватні особи. Звісно, педагогічних журналів в фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ набагато більше, але презентувати їх усі в рамках невеликого огляду неможливо. Тому запрошуємо ознайомитись з ними до читальної зали відділу (Київ, вул. Володимирська, 62, кімн. 307-3). Виставку підготувала провідний бібліотекар М. В. Календар.