Борис Євгенович Патон – видатний учений у галузі металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства, організатор науки, державний діяч, академік НАН України (1958), академік АН СРСР (1962, з 1992 – Російської академії наук), Президент НАН України (з 1962) та Міжнародної асоціації академій наук (з 1993). лауреат Сталінської (1950), Ленінської (1957) та Державної премії України в галузі науки і техніки (1970, 2004), премій «Тріумф» (Росія, 2004) та «Глобальна енергія» (2010). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968), Заслужений винахідник СРСР (1983). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1978), Герой України (1998).
Народився 27 листопада 1918 р. у Києві. Після закінчення Київського індустріального інституту (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут») (1941), працював інженером електротехнічної лабораторії заводу «Червоне Сормово» в м. Горькому (нині Нижній Новгород) (1941–1942). З 1942 р. працює в Інституті електрозварювання АН УРСР, з 1953 р. – директор Інституту.
Автор близько 1200 друкованих праць, в тому числі 20 монографій, а також автор і співавтор понад 720 винаходів (500 іноземних патентів).
Б. Є. Патон зробив визначний внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій; перший почав і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів у космічній галузі.
Під керівництвом Б. Є. Патона і за його особистою участю в Інституті електрозварювання НАН України були проведені дослідження й отримані вагомі результати в розробці прогресивних технологій нероз’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів у різних умовах і середовищах, зокрема зварювання і наплавлення під флюсом, зварювання в захисних газах суцільним і порошковим дротом, електрошлакове зварювання, стикове зварювання оплавленням, газотермічне напилювання, променеві технології та інші процеси. Також під керівництвом Б. Є. Патона співробітники Інституту разом із вченими-медиками створили новий спосіб зварювання м’яких тканин людини і тварини, що нині широко використовується в хірургічній практиці.
Б. Є. Патон є почесним членом національних академій наук Вірменії та Індії (1994), Міжнародної академії астронавтики США (1997) та інших іноземних академій; низки урядових організацій: Ради національної безпеки та оборони України (1992–1994, 1997–2005), Міжнародного комітету з науково-технічного розвитку країн-учасниць СНД та Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України (з 1996), Опікунської ради Міжнародного фонду ядерної безпеки та Консультативної ради незалежних експертів з комплексного вирішення проблем, пов’язаних з Чорнобильською АЕС при Президентові України (з 1997) та ін.
За видатні наукові досягнення, за визначний внесок в розвиток світової науки, зміцнення наукових і культурних зв’язків між державами Б. Є. Патон нагороджений численними науковими і державними нагородами і преміями. Нагороджений золотими медалями ім. Л. Лозанна Асоціації металургів Італії (1972), ім. С. І. Вавілова АН СРСР (1978), ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1981), ім. В. Г. Шухова Союзу інженерних і науково-технічних товариств Росії (1994), ім. С. П. Корольова Президії Російської академії наук (2003) та ін.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору (1943), чотирма орденами Леніна (1967, 1969, 1975, 1978), орденом Жовтневої революції (1984), орденом «Дружби народів» (1988), Почесною відзнакою Президента України (1993), орденом князя Ярослава Мудрого V, IV та I ступенів (1997, 2003, 2008), орденом «За заслуги перед Вітчизною» II та I ступенів (Росія, 1998, 2008), орденом Держави (1998), орденом Пошани (Росія, 2004), орденом Свободи (2012) та ін.