У 2017 р. відзначається 100 років від дня початку революції в Російській імперії та 100-річчя української національно-визвольної революції 1917–1922 рр. Пропонуємо вашій увазі виставку газетних публікацій, присвячену цим подіям історії України.
«Армейский вестник» (видання при Штабі Головнокомандуючого арміями Південно-Західного фронту) видав спеціальний додаток до № 475 із маніфестом про зречення від престолу царя Миколи II, Великого князя Михайла та наказом головнокомандуючого військами Південно-Західного фронту.
«Гайдамаки» (Трентон) у № 28 від 12 липня подають повідомлення про українську маніфестацію в Києві 19 березня. Редакція стверджує, що це передрук з «Робітничої газети». У статті докладно описується зазначена подія та подаються промови Михайла Грушевського та деяких менш відомих українських діячів.
«Вільна Україна» (Умань) у № 3 від 13 квітня публікує повідомлення про український національний з’їзд, скликаний Центральною Радою 6–8 квітня 1917 року. Подається короткий зміст промов Михайла Грушевського, Миколи Міхновського про організацію українського війська, інших історичних осіб. Також згадується про вибори на цьому зібранні Центральної Ради. У № 4 від 20 квітня та ж газета пише про вибори виконавчого комітету Центральної Ради, публікуючи його повний поіменний список. У статті Ф. Ловецького у № 7 (11 травня) розглядається питання, що таке Центральна Рада. Автор вказує, що слід її підтримувати, бо вона «дбає про щастя українського народу і веде до кращого життя». Цікаво, що у статті згадується, ніби ще в кінці 19 століття у Києві було скликано з’їзд, який утворив з українських організацій Центральну Раду. До її складу увійшли «представники од всіх українських громад та партій». У № 12 газета друкує звернення Тимчасового уряду до українського народу, де той закликає почекати до Установчих зборів та «не розколювати війська».
«Звенигородська зоря» у № 22 від 19 червня подає реакцію на I Універсал Тимчасового уряду, громадських установ Київського повіту, Київської земської управи та інших земських управ Київщини тощо, а також відгуки російських газет. У ч. 23 від 21 червня подано редакційний коментар: «Очевидячки, руське громадянство іще, на жаль, дивиться на український рух, як на щось таке, з чим треба боротися.
Чи не тому, що він обмежує границі Московському централізмові, з яким так зрослося російське громадянство?»
Газета «Воля» (Київ) у № 1 від 9 липня друкує II Універсал Центральної Ради та статтю «Значіння Універсалу». У ній автор вказує, що тепер до Центральної Ради входитимуть не лише українці, а й представники інших національностей. Досягнуто домовленості з Тимчасовим урядом про організацію українського війська. У № 2 тієї ж газети подано публікацію «Два Універсали». Автор вказує на велику різницю між ними. «Перший Універсал – це жалі окривдженого й рішучість боротися за своє право і свою долю. Другий Універсал – це почуття задоволення і згода робити для сього права своєї долі». Але насправді у цьому немає нічого дивного. До I Універсалу делегація Української Центральної Ради їздила на переговори з Тимчасовим урядом. Не домовилися ні до чого, а потім по телеграфу отримали відмову у відповідь на всі свої вимоги. Але між I та II Універсалами міністри-соціалісти Тимчасового уряду приїхали до Києва та погодилися на вимоги Центральної Ради.
У статті газети «Гайдамаки» (Трентон) у № 28 від 12 липня автор Д. Лазар заявив у публікації «Самостійність України»:
«Те, що кілька місяців взад було тілько мрією, нині є довершеним фактом. Україна зістала проголошена самостійною і ми нині є вільним народом». У № 32 від 19 серпня та ж газета подає телеграму Українського Пресового Бюро при Центральній Раді до газети «Свобода», де вміщено склад уряду України. У № 35 цього ж видання надруковано заклик «Від Тимчасового Уряду до українського народу» та поіменний склад Генерального Секретаріату.
«Український голос» (Рига) у № 14 від 26 липня публікує статут Генерального Секретаріату, що встановив його відносини з Тимчасовим урядом, називаючи цей закон «конституцією України». У № 19 від 7 серпня та ж газета подає інструкцію Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові України без коментарів, але під заголовком «Російська «ласка»» та резолюцію Центральної Ради щодо подій у Києві. У № 21 від 11 серпня ця ж газета подає статтю «Від Генерального Секретаріату Центральної Ради», де наголошується, що «всякий удар по Центральній Раді буде ударом по революції», бо «доля революції в Росії нерозривно зв’язана з долею революції на Україні».
«Громадянин» (Житомир) у № 14 (26 серпня ст. ст./8 вересня н. ст.) подає статтю про Українську Центральну Раду. Тут наголошується, що в нас багато ворогів, які «скрізь народ наш в темноті та бідності держали». Українська Центральна Рада склалася з «людей, що волю Українському народові здобували». Вона створена з 550 членів-представників українського народу та близько 200 представників інших народів України. У ч. 21 (24 падолиста/7 грудня н. ст.) газета подає статтю «Хто ті, що протестують» (проти III Універсалу). Одним із його пунктів була передача землі трудящим. «Універсал прийшовся не до вподоби всім ворогам нашого народа… словом всім тим, що до революції були союзниками й чорносотенцями, а тепер вважають себе за кадетів. Вони протестують, бо або самі володіють чималими кусочками земельки, або так собі, через свою несвідомість та глупоту, повторюють те, що почули від других, чи вичитали з буржуазних та чорносотенських таких газет, як «Кіевская мысль», «Волынь» або «Кіевлянинъ», які вороже ставляться до українців». Автор М. Якимовецький також вказує, що проти були поляки. «Ті поляки, які раніше ніби то нічого й не мали проти визвольно-просвітного українського руху та тільки тишком-нишком одбудовували свою історичну Польщу «на кресах», аж тепер одверто показали, хто такі вони єсть…».
Газета «Козацька думка» (Вістник Української Військової Ради Південно-Західного фронту) в № 2 від 19 листопада – низка публікацій – III Універсал, «Діждалися свого свята», «Українські Установчі Збори» та статтю Михайла Грушевського про проект української Конституції.
«Українець на Зеленому Клині» в № 19 (10 грудня) докладно розповідає про зміст Третього універсалу.
«Буковина» від 15 грудня 1917 року коротко переказала текст Третього універсалу Центральної Ради, а також дала опис подій 7 – 10 листопада 1917 р.
Також на виставці представлено всі універсали Центральної Ради.
Виставка буде корисною всім, хто цікавиться історією Української держави та історією української революції 1917–1922 рр.
Виставку підготували зав. сектором відділу формування та використання газетних фондів Дмитро Григорович Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Михайлович Малюк.
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах